Твір роздум: «Мамині руки»

Твір роздум: «Мамині руки» Твори

Рідна мати моя, ти ночей не доспала… Чомусь саме ці слова з’явились у моїх думках, коли мене попросили написати твір-роздум на тему «мамині руки». Я відверто хочу сказати, що у моєму житті немає найріднішою людини, аніж моя рідна мати. Я вдячна їй за усе, що вона зробила для мене впродовж багатьох років. Мудрість, знання, які знадобились мені у майбутньому, навчання, гарне житло і багато інших нюансів – усе це я отримала завдяки моїй любій матусі.

Мама – це найрідніша людина, яка є в житті кожної людини, адже без неї не було б нас на цьому світі. Це та людина, яка здатна терпіти усі наші емоційні перепади, яка постійно підтримає тебе та розповість багато яких цікавих історій, мудрість яких буде супроводжувати тебе впродовж всього життя. Я вважаю, що кохання матері – це те, що неможливо замінити жодним почуттям в цьому світі.

Мамині руки – чому саме на них постійно акцентується увага не лише у творах різних письменників, але і в буденний час? Я одного разу почала міркувати над цим питанням і дійшла певного висновку, яким би хотіла поділитись разом із іншими читачами.

Мамині руки мають у собі ту силу, яка не здатна зрівнятись з жодною в цьому світі. Ці руки постійно роблять для своєї дитини усе, аби вона почувала себе щасливою та здоровою. Саме руки найріднішої людини у цьому світі – мами здатні приголубити, обійняти рідну дитину.

Цікаво:   Твір роздум: «Благородний рицар Дон Кіхот»

Я пам’ятаю ті моменти, коли будучи ще зовсім маленькою дитиною, вона постійно навчала мене чомусь новому. Разом ми вчились читати, малювати, робити перші кроки та досягати маленьких мрій. Я по-особливому кохаю свою маму, адже я не уявляю своє життя без неї. Вона мій супутник по життю саме вона постійно допомагає та навчає мене чомусь новому. Кожна матінка, яка б вона не була для своєї дитини, намагається дати абсолютно усе потрібне, аби вона почувала себе такою ж, як і інші діти. Саме матір вчить нас дбати про навколишнє середовище, розповідає про тяжке майбутнє та допомагає із життєвими перешкодами, які чекатимуть нас в майбутньому.

Наразі я вже повноцінна людина, яка може зробити все самостійно, але я ніколи не відмовляюсь від маминих теплих рук, коли вони мене обіймає і цілує в лоб. У цей момент я наче злітаю на крилах до гори і відчуваю що я здатна перевернути весь світ. Я безмежно кохаю свою маму і ці емоції неможливо передати жодними словами, але я впевнена в тому, що кожна дитина розуміє, що я маю на увазі. Найголовніше у житті кожної людини – це цінувати не просто матір, а саме той внесок, який вона робить для нашого майбутнього. Я впевнена, що далеко не всі діти розуміють, скільки болю та страху пережила кожна матір цього світу, коли ми вперше з’явились на цей непростий світ.

Цікаво:   Твір роздум: «Моя мрія»

Нещодавно я почала читати багато українських творів, де письменники розповідають про своїх мам і пишуть про них настільки красиві речі, що навіть неможливо уявити, наскільки вони вдячні своїм мама за таке щасливе майбутнє, за той внесок, який вони зробили своїм дітям. Особливе тепло дитина відчуває саме у той момент, коли вона починає хворіти, адже тоді мама не покладаючи рук намагається надати своїй дитині усе необхідне, аби вона скоріше одужала. Я пам’ятаю, як сильно мама переживала той час, коли розуміла, що зі мною щось трапилось.

Мама постійно працює, її руки давно вже не бачили відпочинку, але вона робить це далеко не тому, що просто не бажає відпочити. Вона розуміє, що хоче надати своїй дитині яскраве майбутнє, тож вона готова жертвувати багатьма речами, аби її дитина була найщасливішою в цьому житті.

На жаль, далеко не всі пам’ятають про ті «подвиги», які робить мама для своєї дитини, а тому коли вона стає вже старенька, вони усіляко починають ображати її та забувають про допомогу. Мені зовсім неважливий вік своєї матері, адже моє кохання ніколи не згасне до неї.

Цікаво:   Твір роздум: «Невмиручість слова кобзаря»

Дуже прикро дивитись на те, що деякі підлітки говорять про свою матір в негативному сенсі, я тоді просто починаю сумувати, адже не уявляю, як можна так відноситись до людини, яка ночами не спала, колисала те маленьке дитя, дала йому усе для того, аби в майбутньому все вийшло.

Я вкотре хочу сказати, що мама – це найрідніше та найсвятіше, що має кожна людина в цьому світі. Це та людина, яка зробила найбільший внесок у формування майбутньої особистості. Це та людина, яка зробить усе, аби її дитина не знала, що таке переживання. Вона ладна перевернути весь Всесвіт лише заради того, аби її дитина була у комфорті.

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий