Моє знайомство із світом кінематографії почалось зовсім нещодавно. Я, кажучи чесно, взагалі не полюбляю дивитись усілякі фільми чи серіали, адже мені це не приносить задоволення, бо я постійно дивлюсь їх наодинці. Я все ж таки полюбляю дивитись фільми у той час, коли нас збирається велика компанія людей, а особливо цікаво дивитись у такий момент жанр фільмів – жахи. Мабуть саме жахи, адже в цей момент починається масове знущання над тими, хто не дуже полюбляє цей жанр. Тож чесно кажучи, обрати один фільм, який мені подобається найбільше було доволі складно.
Хочу почати з того, що є жанри кіно, які я взагалі не розумію і не люблю. До них входять бойовики, детективи та документальні фільми. Проте я нещодавно відкрила для себе новий жанр – жахи, а корім них полюбляю фантастику та комедії. Моє знайомство із фільмами жахів почалось у вересні, коли я вступила до вищого навчального закладу і ми з моїми сусідками вирішили обрати фільм на вечір. Це було дуже складно, адже в кожного був свій улюблений жанр і дійти компромісу ми так і не змогли до моменту, поки хтось не вирішив обрати самостійно фільм жахів і увімкнути його. Звісно, виходу взагалі із цієї ситуації не було, тож ми вирішили дивитись фільм «Вирішальна ніч». Наразі цей фільм входить в топ-5 фільмів, які я полюбляю найбільше.
Цей фільм розповідає про єдину ніч за рік в Америці, коли пожежники, поліція, медична допомога та газова допомога вимикаються і в цю ніч починається масові вбивства населення, або інакше кажучи зачистка. Таким чином кожен робить усе, що йому заманеться. Хтось вбиває, хтось підпалює чужі домівки, хтось починає лякати населення. Зовсім неважливо те, що ти будеш робити, бо найголовніше – тобі за це нічого не буде.
Цей фільм викликав у мене величезну кількість різних емоцій, які я довго не могла зрозуміти. Наче було страшно, наче іноді весело, іноді взагалі незрозуміло. Кажучи чесно, я останнім часом полюбила ті фільми, котрі ти починаєш дивитись і вже одразу маєш захоплення не лише від головних персонажів, але і від сенсу фільму.
Але це було невеличке повідомлення більш про те, як я познайомилась із фільмами жахів, аніж про мій улюблений фільм. Зараз я хочу розповісти історію того, як після тієї самої ночі жахів у гуртожитку із дівчатами я вирішила спробувати подивитись якийсь фільм наодинці. Як завжди мені в цьому допомогли друзі та пошукова сторінка Гугл, де я шукала цікаві новинки цього року. Я випадково натрапила на фільм «Червоне повідомлення» від Netflix. Наразі я вважаю саме цей фільм своїм улюбленим, адже я не зупиняла його впродовж всього перегляду.
Мене влаштував цілком цей фільм ще з моменту знайомства із основними подіями, які я буду спостерігати. Окрім цього я полюбляю дивитись фільми, які містять у собі красиву обкладинку та цікаве написання сюжету. Актори, які відігравали головні ролі у фільмі «Червоне повідомлення» сподобались мені не менше. Я обожнюю актора Дуейна Джонсона, який відігравав головну роль копа у цьому фільмі.
Впродовж всього перегляду фільму я дивилась і не розуміла, чим все ж таки закінчиться фільм, адже усе було настільки цікаво та незрозуміло.. Врешті-решт, коли я додивилась цей фільм, мій мозок просто вибухнув. Я до останнього не вірила, що може бути такий цікавий поворот подій, який зможе викликати у мені стільки емоцій.
Кажучи чесно, у кожної людини є улюблений фільм, але я проти таких фільмів, які знають всі. Немає сенсу брехати і казати про те, що найкрутіший і найулюбленіший фільм – це «Гарі Потер» або «Хатіко». Це класичні фільми, про які знають вже абсолютно усі в цьому Всесвіті. Я хотіла поділитись саме тим фільмом, який вийшов нещодавно, адже мало хто про нього знає, але виходячи із моєї розповіді, я думаю, що багато хто захоче його подивитись.
Сучасна кінематографія захоплює мене з кожним разом все більше і більше, а іноді не зовсім у позитивну сторону. Якщо казати відверто, то раніше створювались фільми, акцент в яких був спрямований більше на сенс, аніж на специфіку. Наразі все навпаки. Я дуже люблю старі фільми, але не можу назвати їх улюбленими, адже все ж таки красива картинка мене приваблює більше, аніж сенс фільму, який до того ж кожен розуміє так, як йому зручно.
Фільми – це те, що відволікає мозок людини після важкого робочого дня. Це те, що допомагає провести вечір у релаксації та насолодитись грою улюблених акторів у поєднанні із цікавим сюжетом та яскравими спец ефектами. Я вважаю, що кожна людина має обирати фільм на вечір не лише для того, аби подумати над тим, що намагався донести режисер, але й такі фільми, від яких твій мозок просто буде відпочивати.
