Добро – це те, до чого привчають нас із самого малечку і завжди кажуть про те, що його варто творити навіть тим людям, яких ти не любиш. Чи згодні усі люди, що творити добро – це просто? Я думаю, що не всі люди так вважають адже тоді б не було постійних розповідей про те, що хтось не допоміг бабусі перейти через дорогу або не здатен був купити безхатченку шматок хліба. Все добро повинно йти саме з серця, а інакше – це ніби позика.
Я хочу розказати власну історію, яка була в моєму житті та стосувалась доброї справи, на яку я витратила дві хвилини свого вільного часу, але зробила вагомий внесок для старенької бабусі. Я пам’ятаю момент, коли ще маленької я постійно виходила на прогулянку у двір своєї молодшої сестри, де на другому поверсі жила бабуся, яка взагалі не могла ходити, тож вона частенько прохала нас сходити до магазину, а за це давала нам гроші або морозиво. Одного дня вона вирішила попросити хлопця, який тільки-но прийшов на прогулянку сходити до магазину, але той відповів їй доволі грубо, що він не повинен виконувати її прохання. Бабуся була розчарована, тож я вирішила запропонувати їй свою допомогу і швиденько збігала в магазин. Я купила їй стандартний набір продуктів, принесла в домівку, розібрала пакет, а за це отримала маленьке «Спасибі». Але наскільки воно було вагоме для мене, важко навіть уявити.
Я вважаю, що творити добро – дуже просто. Це можуть бути маленькі речі для вас, проте доволі вагомі для оточуючих. Немає нічого поганого та страшного в тому, якщо ви допоможете бабусі перейти через дорогу, врятуєте кошеня з дерева, поллєте квіти на чиїйсь клумбі, якщо за нею ніхто не доглядає. Маленькі речі здатні зробити великі зміни в усьому світі.
З самого малечку матуся привчала мене до того, що я повинна допомагати усім, хто цього потребує. Це може бути фінансова допомога, моральна, фізична, психологічна – будь-яка допомога, яка може допомогти людині. Я неодноразово бачила дівчат та хлопців, які були засмучені, тож завжди підходила до них і намагалась підбадьорити. Я вважаю, що це свого роду теж добро, адже я намагаюсь донести свої позитивні думки та настрої до тієї людини, яка наразі перебуває в розпачі і не знає, як їй надалі жити. Такі ситуації мене дуже турбують і я не маю права не допомогти в такому випадку. Можливо саме моя допомога здатна врятувати чиєсь життя.
Я вважаю, що доброта – це поклик душі. Вона йде від самого серця в той момент, коли ти вважаєш, що вчинити інакше ти не маєш ніякого морального права. Я думаю, що багато дітей знає відому пісню Барбариків, де присутні такі слова: «Доброта – це коли всі один одному друг». Я цілком згодна із таким висловом, адже ми усі рівні, хоча й різні. Всі ми маємо однакові права та обов’язки, живемо в одній країні, дехто в одному місті, на одній вулиці або навіть в одному будинку. Ми повинні допомагати усім, хто цього потребує.
Особливу увагу я завжди звертаю на молодших за себе людей, а також на старих дідусів та бабусь та інвалідів. Ці люди вже не мають змогли піклуватись про себе повноцінно, тож вони потребують нашої допомоги. Це не займає в нас великої кількості часу, проте Всевишній обов’язково нагородить людину, яка вважає за потрібне творити добро для оточуючих. Сучасний світ настільки став жорстоким, що наше життя вже не має тієї кількості доброти, яка існувала до цього. Людина почала забувати про те, що ми всі однакові, однаково потребуємо допомоги у скрутний час, а іноді навіть забуває про те, що на місці цієї людини міг би опинитись він сам. Я дуже хотіла б, аби весь світ навчився творити добро та назавжди закарбував його в своєму серці. Лише таким чином ми зможемо зробити вагомий внесок у майбутнє нашого людства.
Отже, я вважаю, що добро – це стан душі, який завжди існує в серці людини. Іноді ми його просто не бачимо через велику кількість життєвих негаразд та перешкод, які нас оточують. Творити добро – дуже просто. До добрих справ можна віднести багато речей, які можна робити хоч кожного дня. Перевести бабусю через дорогу, нагодувати безхатню тваринку, допомогти матусі в домі, переслати хоча б невелику кількість грошей на допомогу тим, хто цього потребує. Кожна ця справа обов’язково відкладається в душі кожної людини та здатна зробити цей світ набагато краще.
Добро не має ніяких вікових чи расових обмежень. Надати допомогу та зробити добру справу може будь-хто, варто лише усвідомлювати значення цієї допомоги для іншої людини.
