Все наше життя побудоване на тому, що ми кожного дня робимо якісь вчинки, які не завжди бувають добрими. Ми стикаємось із постійними життєвими труднощами і нам може бути важко зробити вибір на користь, тож ми можемо чинити так, як не варто цього робити. Нещодавно під час проведення лекції з української мови, вчителька поставила нам запитання: «Який вчинок можна вважати героїчним?» і він змусив мене замислитись над цим питанням, адже я ніколи не розуміла значення словосполучення «героїчний вчинок».
Ми постійно знайомились із різними героями творів і намагались знайти в них героїчні вчинки, але іноді я взагалі їх такими не вважала. Ось, наприклад, бог Зевс, який здобув вогонь для свого народу. Здавалося б, що такого в цьому, але ні, він зробив героїчну справу, адже розумів, що без вогню його народ може загинути.
Особисто я вважаю, що героїчний вчинок розуміють небагато людей, адже за певні вчинки ми завжди очікуємо якусь нагороду і його не можна назвати героїчним. Кажучи чесно, я вважаю героїчним ті вчинки, після котрих ви не отримуєте ніякої нагороди, проте ваш внутрішній стан радіє через те, що ви зробили. Ви маєте безліч можливостей допомогти людині і не отримати за це ніякої пошани, але особисто для себе ви будете розуміти, що зробили добру справу.
Я вважаю доречним згадати тих людей, які за своїм бажанням йдуть до армії, аби боронити свою країну. Я маю безліч знайомих і друзів, які з самого дитинства знали про те, що вони будуть першими стояти в лавах тих, хто буде боронити свою країну від раптових нападів інших держав.
Я вважаю, що ті, хто зараз може стояти на кордоні нашої країни, а також ті, хто готовий віддати своє життя за свободу та незалежність своїх побратимів – герої. Вони не очікують від нас ніякої пошани, подяки, винагороди, вони просто роблять ту справу, яка йде від їхнього серця. Вони мають захищати свій народ лише тому, бо так їм підказало їхнє серце. Я вважаю їх дійсними героями, адже необхідно мати неабияку сміливість та сильний дух, аби зробити вибір на користь держави, а не на користь свого життя і майбутнього. Зараз наша країна знаходиться у важкому стані і мільйони українців зараз воюють проти іншого народу і виборюють свою свободу і право на життя. Вони – герої.
Я пишаюсь українськими захисниками, волонтерами та іншими народами, які нам допомагають. Жоден із них не очікує на якусь винагороду чи пошану, але вони всі розуміють важливість їхньої допомоги, аби ми нарешті перемогли і жили в мирі та злагоді.
Я вже казала про те, що кожен день ми робимо певні вчинки, але чи можна назвати їх героїчними? Наприклад, ви допомогли старенькій бабусі донести важкі пакети до її під’їзду – здавалося б вчинок, але він просто добрий, назвати його героїчним просто неможливо. А якщо ви врятували людину від пожежі – то це героїчний вчинок, адже ви врятували життя людини і не пошкодували свого власного. Але ж як знайти ту саму межу, коли можна вважати вчинок героїчним? Особисто я вважаю, що добрі вчинки можна вважати героїчними лише в тому випадку, коли людина може ризикувати власним життям заради допомоги іншим.
В мене була така ситуація, коли ми поїхали відпочивати із друзями на річку і побачили, що маленька дівчина не могла плавати, а її рятівний круг відплив від неї кудись далеко і в той самий момент мій друг не вагався і одразу кинувся на порятунок. Він витягнув дівчинку із річки і допоміг їй почати нормально дихати, адже за цей період вона сильно захлиналась у воді. Я вважаю цей вчинок героїчним, адже він врятував маленьку дівчину, а не просто стояв і дивився, як вона тоне. Саме тому, на мою думку, рятувальники і пожежники – це ті люди, яких можна сміливо називати героями, адже вони майже кожного дня ризикують власним життям заради порятунку інших.
Я обожнюю фразу від українського народу: «Герої не вмирають» і це дійсно так. В моєму житті сталась ситуація, коли рідний брат моєї найкращої подруги загинув на війні в Україні, він був військовим льотчиком і в березні його літак було знищено ракетою. Хлопець був дуже молодим, йому було лише 24 роки, але він назавжди залишився в серцях кожного із нас і не вмер. Він справжній герой, адже він віддав своє життя заради того, аби його родина жила в мирі і злагоді.
Отже, я вважаю, що героїчні вчинки заслуговують на визнання людством, адже людина готова пошкодувати власним життям заради того, аби врятувати когось.
