«Арфами, арфами»: аналіз, проблематика та паспорт твору Павла Тичини

«Арфами, арфами»: аналіз, проблематика та паспорт твору Павла Тичини Література

Весняна пора року завжди приносить безліч щастя та гарний настрій, бо саме в цей час починають прокидатись квіти, з’являються перші бруньки на деревах, починає оживати увесь світ після 3-х місячного сну. Оспівування краси будь-якої пори року надихає не лише митців, письменників, але й звичайних людей, які потім будуть читати твори і захоплюватись ними. Весь сенс зображення красивої природи у творах полягає в тому, що через постійну буденність людина забуває захоплюватись чимось маленьким, здається, зовсім не потрібним для неї. Але якщо подивитись, то скрізь можна побачити неймовірну красу навколишнього середовища.

Письменники часто оспівують у своїх творах красу природи, бо саме митці бачать усі деталі, які людина не здатна побачити неозброєним оком. Таким письменником є й Павло Тичина, який подарував українській літературі твір «Арфами, арфами».

1
2
3
4
5

Паспорт твору «Арфами, арфами» Павла Тичини

Автор – Павло Тичина

Рік написання: 1914.

Збірка: «Сонячні кларнети».

Лірика: – пейзажна

Жанр: вірш

Тема: – зображення краси природи, приходу весни.

Ідея: – возвеличення весни як символу життя, краси й змін; оспівування кохання; передчуття великих, прекрасних змін у житті.

Головна думка “Арфами, арфами”: – автор передає у творі красу природи.

Провідний мотив твору:  – гімн весні як символу любові, життя й натхнення

Напрям: модернізм.

Течія: поєднання символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму; «кларнетизм».

Тематика твору «Арфами, арфами» Павла Тичини

Павло Тичина довго не вагався над вибором теми для написання ще одного твору і вирішив зобразити красу навколишнього світу та довгоочікуваного приходу весняної пори. Письменником було використано різні символічні образи, які більш точно передають атмосферу твору. Павло Тичина використав 3 категорії образів, до яких входять:

  1. Люди – ліричний герой, який насолоджувався приходом теплої пори року, відчував, що його чекають зміни у житті. Окрім цього до нього приходить уявна дівчина, яку він кохає;
  2. Природа – весняна пора року, струмок, ниви, квіточки, жайворонки;
  3. Предмети і явища – корабель, дума, колос вій, сміх, плач, бій.
Цікаво:   «Віють вітри, віють буйні»: аналіз, проблематика та паспорт пісні Марусі Чурай

Окрім такої великої кількості творів, автор зміг надати символічного значення двом явищам: весна, яка символізує прихід змін у життя кожної людини; бій, який символізує постійні життєві змагання.

Головною думкою під час написання цього твору, Павло Тичина вирішив обрати возвеличення весняної пори року. Недарма, бо саме вона надихає усіх людей на зміни у власному житті.

Ідея написання твору «Арфами, арфами» Павла Тичини

Головною ідеєю для написання твору «Арфами, арфами» Павла Тичини стала жага письменника возвеличити весну як символ життя. Автор оспівує кохання, передчуває великі зміни у власному житті.

Кожного разу, коли приходить весна кожна людина замислюється над тим, аби почати після зимової сплячки нове життя. Вона починає міркувати про майбутнє, займається спортом, зустрічає нових людей або знаходить нову роботу. Кожна із цих подій вносить свої корективи у життя кожного із нас. А весняна пора якнайбільше підходить для того, аби після холодної зими знову відчути тепло та почати займатись чимось корисним не лише для себе, але й для навколишнього середовища.

Художні особливості твору «Арфами, арфами» Павла Тичини

Для того, аби більш точно передати переживання ліричного героя у творі, письменник використав велику кількість художніх тропів, таких як:

  1. Епітет – перламутровий плач, золота арфа, запашна весна, вогневий бій;
  2. Метафора – весна йде, обізвався гай;
  3. Повтор – арфами, арфами;
  4. Використання пестливих слів;
  5. Неологізм (нове слово) – ніжнотонне, самодзвонні.
Цікаво:   «Господи, гніву пречистого»: аналіз, проблематика та паспорт твору Василя Стуса

Загальна інформація про твір «Арфами, арфами» Павла Тичини

Твір має свого ліричного героя, який милується весняною красою, яка проявляється у дзвінких співах жайворонків. Він прохає свою кохану відкрити її серце для весни, а його душевний стан є доволі піднесеним.

Письменник надав перевагу у творі більш зоровим та слуховим образам, які вражають його певною гармонією звучання, неймовірним пейзажем. Твір вважається доволі чуттєвим, через використання таких прикметників як «золотистий», «блакить», «перламутровий», які у свою чергу відіграють особливі кольори і почуття та допомагають створити складний спектр емоцій та почуттів юнака, серце якого палає від кохання.

Письменника надихнув твір Миколи Вороного «Блакитна Панна», тож під час читання важко не помітити, що «Арфами, арфами» перегукується із твором, який надихнув письменника на створення пейзажної лірики.

Постать прекрасної дівчини-весни був використаний за допомогою персоніфікації. Це доводиться тим, що до її ніг схиляються веселки, громи, дощі та квіти, які щойно прокинулись. Через використання неологізмів, епітетів та порівнянь у творі, будь-який читач буде захоплено міркувати про те, що весна – це надзвичайно гарна пора року.

Окрім цього варто звернути увагу на те, що вірш був написаний влітку 1914 року, коли буде масштабний переворот у всьому світі, а шлях буде наділений надіями та розчаруваннями, тріумфами і трагедіями. Письменник ніби здогадувався, що скоро на світ будуть чекати великі зміни.

Твір «Арфами, арфами» вважається гімном весни. Саме у теплу пору року, коли все починає оживати, кожна людина мріє про щасливе кохання, про нові події у її житті. Автор зміг чітко донести, що весна – це найкраща пора року, коли все у ваших руках і лише Ви можете створити чудо у своєму житті.

Цікаво:   «Наймичка»: аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка

Історія наисання твору «Арфами, арфами» Павла Тичини

Молодий Тичина у світі, де визрівають драматичні події першої чветрі XX століття, шукає джерел гармонії — одним із таких, на його переконання, є світ природи, який, на відміну від людського світу, ближчий до ідеального стану «музики сфер»: струни Тичинових арф, які нятягнуті між небом — зосердям повної гармонії, божественної єдності й чистоти — і землею — юдоллю хаосу й нестійкості — стають тим містком, який може допомогти гармонії прийти від свого джерела-неба на землю. У своїй філософській сутності модель світу Тичини, де «музика сфер», чим далі від свого небесного джерела, тим все менш гармонійна (зміни, війна, революція), чимось подібна до філософських поглядів Піфагора, Лейбніца, для яких єдність, гармонія, Бог поступово розчиняються випромінюючись у простір, і там, де «музики сфер» мало, там іде боротьба, там все тягнеться до джерела гармонії. Тичина чує цю музику сфер і тягнеться до неї, пропонуючи й читачеві до неї долучитися.

«Арфами, арфами»

Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Думами, думами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
Ніжнотонними:
Буде бій
Вогневий!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий…
Стану я, гляну я —
скрізь поточки як дзвіночки, жайворон
як золотий
З переливами:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Любая, милая, —
чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям
вкрай.
Там за нивами:
Ой одкрий
Колос вій!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий…
1914

Слухати вірш «Арфами, арфами» Павла Тичини

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий