«Бджола та Шершень»: аналіз, проблематика та паспорт твору Григорія Сковороди

«Бджола та Шершень»: аналіз, проблематика та паспорт твору Григорія Сковороди Література

Щасливе життя кожного із нас побудовано на тому, що спочатку ми вчимось половину життя, а другу половину життя працюємо. Праця є одним із ключових факторів щасливого життя, бо світ не сприймає лінощів і буде за це неабияк наказувати.

Кожна професія унікальна і зовсім неважливо працюєте ви шахтарем чи перукарем. Кожен робить вагомий внесок у розвиток світу та у власний розвиток в першу чергу.

Бути працьовитим нас вчать усюди: в школі, вдома, в оточуючому середовищі серед дорослих та однолітків. Одним із тих творів, який дає змогу людині зрозуміти сенс праці у житті – «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди.

Паспорт твору «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

Автор – Григорій Сковорода

Рік написання: 1774.

Жанр: літературна байка.

Літературний рід: ліро-епос.

Тема «Бджола та Шершень»: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Ідея «Бджола та Шершень»: возвеличення праці, яка є сенсом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Основна думка «Бджола та Шершень»: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).

Художні засоби «Бджола та Шершень»: алегорія, персоніфікація, епітет, порівняння; крилаті вислови «Веселість серця — життя для людини» (Сірах), «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (Епікур).

Загальна інформація про твір «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

Цікавою інформацією про цей твір можна вважати те, що сам автор дуже чітко зміг передати власну життєву позицію щодо необхідності працювати, а найголовніше – працювати за своїм покликанням, бо лише за таких умов людина зможе чітко виконувати надані завдання.

Цікаво:   «Майстер і Маргарита»: аналіз, проблематика та паспорт твору Михайла Булгакова

Сюжет байки був використаний також і в російській літературі серед відомих байкарів 18 століття. Окрім того, що тематика та ідейні мотиви твору дуже влучно говорять про необхідність працювати, автор використав певні філософські погляди, бо і сам був відомим філософом.

Григорій Сковорода у творі «Бджола та Шершень» використовує наступні філософські мудрощі:

  1. «Веселість серця – життя для людини»;
  2. «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом»;
  3. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням»;
  4. «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».

Кожна із цих мудрощів демонструє те, що сам письменник вважає працю за покликанням – найкращим ділом у житті людини, бо саме так вона буде і щаслива, і з легкістю буде виконувати поставлені цілі.

Тематика твору «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

Байка «Бджола та Шершень» висвітлює тематику призначення праці в житті людини на прикладі діалогу між Бджолою та Шершенем. Оскільки Григорій Сковорода був не лише письменником, але й філософом, він зміг влучно дібрати образи байки, які передають емоційний настрій різних сторін. Таким чином можна виділити два основних героя твору – Бджолу та Шершня.

  1. Шершень – образ людини, котра виживає лише за допомогою крадіжок і народжуються лише для того, аби «бити байдики»;
  2. Бджола – образ людини, котра з малечку постійно намагається заробити хоча б якусь копійчину і впродовж життя вважається мудрою людиною.

Ідея написання твору «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

Для того, аби людина зрозуміла, що праця = щасливе життя, а ліньки, ледарство та крадіжки – це те, що не зробить людину щасливою. Окрім того, що тематика та ідея твору схожі між собою, більш детально зрозуміти сенс можна за допомогою образу Шершня і Бджоли.

Велика кількість Шершнів вважають, що вчитись у вищому закладі взагалі не треба, бо можна всього цього досягнути не прикладаючи ніяких зусиль. Саме шершні і гадки не мають, що справа, яка приносить задоволення – це найкраще, що може робити людина у своєму житті.

Цікаво:   «Гайдамаки»: аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка

«Жити за натурою» — найкраща радість у житті кожного громадянина. Ці слова несуть у собі неабиякий сенс, адже саме через виконання завдань, які маються в нашій душі із народження або інакше кажучи «праця за покликанням» — це набагато краще, аніж просто мати низькі потреби та скотську похоть. Про таку близькість до природного покликання вперше сказав Епікур: «Дяка велика блаженній натури за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

Проблематика твору «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

Головними проблемами твору «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди виступають:

  1. Сенс людського життя;
  2. Лінощі та працьовитість;
  3. Природне покликання людини;
  4. Суспільство і людина.

Якщо дивитись більш детально кожну проблему, наприклад, сенс людського життя, можна зрозуміти, що філософський напрям письменника був влучний у цьому творі. Григорій Сковорода детально описав проблему лінощів серед населення та нездатність знайти себе за покликанням і робити усі справи абияк. Таким чином, письменник зміг донести головну думку твору – праця для людини повинна стати природною потребою та «найсолодшою поживою».

Що означає назва твору «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди?

Вище зазначалось те, що образи Бджоли та Шершня – це антоніми свого роду. Бджола – це мудра людина, яка знає чим буде займатись усе своє життя і обере для себе працю за покликанням. Шершень навпаки, та людина, яка не звикла працювати, тож усе життя планує провести лежачи на дивані, красти або наживатись на чужих досягненнях. Завдяки такому протиставленню двох образів, Григорій Сковорода вирішив назвати свій твір саме «Бджола та Шершень», бо завдяки двом головним героям людина бачить відмінності і вже самостійно обирає шлях, якого буде дотримуватись впродовж всього життя.

Мораль байки «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).

Цікаво:   «Крихітка Цахес»: аналіз, проблематика та паспорт твору Ернста Теодора Амадея Гофмана

Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті — значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому».

Історія написання байки «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

Протягом майже 5 років (1769 р. до 1774 р.) Г. Сковорода створює невеличкі байки, джерелом натхнення для яких слугує, з одного боку, творчість відомого грецького байкаря Езопа, а з іншого, — тогочасна дійсність і філософські погляди митця. Г. Сковорода завершує роботу над байками 1774 р. й укладає збірочку, яку називає «Байки Харківські», оскільки основна їх частина була створена в околицях селища Бабаї на Харківщині. Уперше збірка опублікована 1837 р.

Композиція байки «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

байка складається з двох частин: 1) власне байка, де розгорнуто діалог між Бджолою й Шершнем; 2) сила (мораль, висновок), де автор витлумачує прямий зміст образів Бджоли й Шершня та поглиблює думку про «сродну» працю як запоруку щастя й гармонії (на прикладі собаки-мисливця; кота; студента; старого Катона).

Аудіокнига твору «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий