«Чари ночі»: аналіз, проблематика та паспорт твору — Олександр Олесь

«Чари ночі»: аналіз, проблематика та паспорт твору - Олександр Олесь Література

«Чари ночі» — неймовірний шедевр української літератури, ліричний твір з використанням інтимної тематики, яка западає в душу кожному читачеві. Ліричний герой намагається донести до суспільства думку «лови летючу мить життя» — бо воно скороминуще. Олександр Олесь – автор інтимного твору «Чари ночі», який закликає не забувати про те, що життя – це лише мить, яка спливає із великою швидкістю. Автор закликає суспільство насолоджуватись кожним моментом життя, кожною хвилиною, кожним вчинком.

«З журбою радість обнялась» — збірка, до якої входить твір «Чари ночі», а сам твір вважають справжнім шедевром української літератури у жанрі лірики. Після деякого часу, цей твір став народною піснею, яка містить у собі філософію життя автора твору, Олександра Олеся. Вітаїстичні мотиви, уславлення кохання, повнокровність людського буття – саме ці мотиви були описані автором впродовж усього твору.

Паспорт твору «Чари ночі» — Олександр Олесь

  • Рік написання “Чари ночі” – 1904
  • Збірка: «З журбою радість обнялась».
  • Літературний рід: лірика.
  • Жанр: романс (він став популярною народною піснею).
  • Вид лірики: інтимна (з елементами пейзажної і філософської)
  • Тема: скороминущість людського життя, тимчасовість життя людини на землі; момент кохання.
  • Ідея: утвердження кохання як найважливішого в житті людини, як сенсу життя; заклик насолоджуватися життям перед обличчям тлінності; гімн природі й красі.
  • Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання.
  • Напрям – модернізм
  • Течія – символізм
  • Віршовий розмір “Чари ночі”: чотиристопний ямб.
  • Римування: перехресне
  • Художні особливості «Чари ночі»: щоб вирішити ідейно-художній задум, поет вибрав кільцеву композицію твору, яка є важливим складником авторської концентрації почутті в, відтворення динаміки розгортання ліричного сюжету. Лірична оповідь у поезії складається з трьох суб’єктів: власне автора, ліричного героя і «ти», тобто адресата, умовного співрозмовника.«Чари ночі»: аналіз, проблематика та паспорт твору - Олександр Олесь

Тематика твору «Чари ночі» Олександра Олеся

Головно темою для написання чудового твору української літератури «Чари ночі» послугувала думка про скороминущість людського життя, про те, що усі ми знаходимось на цій землі тимчасово, тож не варто упускати момент кохання, момент щастя.

Автор доцільно використав певні стилістичні особливості та художні образи, які допомагають читачеві не на жарт замислитись про те, що кожен із нас витрачає велику кількість часу на пусті балачки, сварки і т.д. Людина не звикла сповна насолоджуватись кожним моментом життя, тому їй важко зрозуміти і перевчитись бути тим, хто радіє від того, що він просто живий.

Цікаво:   «Вчись у природи творчого спокою»: аналіз, проблематика та паспорт твору Євгена Плужника

До символічних образів твору автор відніс наступні:

  1. Соловей – символ весни, щирого кохання;
  2. Іскра – душевна енергія;
  3. Весняний бенкет – життя, природа;
  4. Весна – молодість, краса, оновлення;
  5. Фауст – неповторність минулого, минущість життя, марність намагатись щось зробити.

До звичайних образів Олександр Олесь звернувся не просто так, він відніс до них:

  • Людину – ліричний герой, Фауст, примарна кохана;
  • Міфологічних істот – богів, природу, солов’їв, весну, море, землю, листи, квіти, струмки, зорі у воді, хмари, тумани, п’яні верби;
  • Предмети і явища – поцілунки, життєва мить, золоті струни, весняний бенкет, дзвін чарок, нестерпне бажання, холодні груди.

Ідея твору «Чари ночі» Олександра Олеся

Головним мотивом для написання твору «Чари ночі» Олександр Олесь обрав утвердження кохання. Велике почуття – це найважливіше, що є в житті кожної людини. Автор закликає насолоджуватись життям, не дивлячись на негаразди, чути гімн природи і краси.

Вже не раз говорилось про те, що кохання – це почуття, яке дивує своєю величністю. Проте кохання – це не тільки любити свою другу половинку, це і любов до усього оточуючого. Слід пам’ятати про те, що слово «кохання» несе у собі декілька сенсі і кожна людина сприймає це кохання по-своєму. Хтось звик кохати лише людей, а хтось оточуючий світ, який він бачить кожен день. Безсумнівно варто говорити про те, що знаходження людини на природі відбувається постійно, кожен день. Любов до природи, до усього, що вас оточує – це абсолютно нормально. Усе, що здається вам непотрібним або занадто неважливим для того, аби проявляти до нього любов – вам лише здається. Життя настільки швидко лине, що неможливо передати ці емоції ніякими словами, віршами чи піснями. Насолода від кожної миті життя – ось, що треба цінувати в людському житті.

У своєму творі автор закликає читачів улити «струмінь власної душі» у те безкрайнє шумляче море, яке символізує красу природи. Випити чашу щастя до дна, бо саме воно лине настільки ж швидко, як і життя. «Лови летючу мить життя, чаруйсь, хмелійсь, впивайся» — саме цими словами автор закликає не втрачати час на те, що зовсім непотрібне вам. Навпаки ж, необхідно насолоджуватись усім, що є у вашому житті і зовсім неважливо, приносить це користь чи ні.

Цікаво:   «Віють вітри, віють буйні»: аналіз, проблематика та паспорт пісні Марусі Чурай

Що означає назва твору «Чари ночі» Олександра Олеся?

Твір «Чари ночі» Олександр Олесь писав для своєї майбутньої дружини Віри Садковської, тож саме тому автор використав велику кількість епітетів, порівнянь, метафор та інших художніх засобів, аби передати невимовне кохання до своєї дружини. Рання весна, яка тільки но прокидається після довгої і холодної зими, велике почуття, особлива атмосфера надихнула автора до написання неймовірно красивого твору. Ця назва настільки підходить під основний зміст тексту, що ніяка інша вже не сприймається. Чари ночі – це щось особливе для автора, щось таке, що приносить йому лише позитивні емоції, жагу до наступного дня.

Ліричність поезії видніється через використання великої кількості метафор, наприклад, «тут ллються пахощі густі, там гнуться верби п’яні». В цих словах помітні не лише метафори, але й і відношення автора до навколишнього світу, його власне бачення на красу весняної природи.

Художні засоби «Чари ночі»

  • обрамлення: перша строфа повторюється як останній чотиривірш;
  • паралелізм: природа («Весна іде назустріч вам») – кохання («В розкошах закохайся»);
  • символізм: весна – символ кохання, молодості, усього нового «Весна в сей час вам рада»;
  • уособлення:«Сміються, плачуть солов’ї // І б’ють піснями в груди», «Коли ввесь світ співає»;
  • метафори:«Траві струмок воркоче», «Летять до хмар тумани»;
  • протиставлення (контраст):«…Життя – єдина мить // Для смерті ж – вічність ціла»;
  • епітети:«На мент єдиний залиши» (мент = момент), «Лист квітці рвійно шелестить», «Тут ллються пахощі густі», «Налагодь струни золоті»;
  • риторичні звертання-оклики:«»Цілуй, цілуй, цілуй її – // Знов молодість не буде!»», «Гори!»

Композиція: вірш складається з 12 куплетів-чотиривіршів, при цьому починається й закінчується однаковим катреном (прийом обрамлення): (І) сміються-плачуть солов’ї, закликаючи кохати — (II) заклик не дивитися в майбутнє, а радіти цій весні — (ЛІ) заклик залишити свій сум, думки і горе й улити душу в шумляче море — (IV) заклик ловити мить життя і в мріях закохатися — (V — VI) картини розлитості кохання в природі — (VII) заклик горіти, бо життя — мить, а смерть — вічність — (VIII) заклик рухатися, на лагодити струни золоті під час бенкету весни — (IX) заклик сміливо йти на свято квіток, кохання, снів і млості — (X) попередження про тлінність усього — (XI) передбачення про майбутнє бажання повернути дні минулі, як цього прагнув Фауст, чого не вдасться зробити, бо над «нас — боги скупі, глухі й нечулі» — (XII) повтор першого катрену.

Цікаво:   «Гобсек»: аналіз, проблематика та паспорт твору Оноре де Бальзака

Критика твору “Чари ночі”

Літературознавці про твір. Вірш належить до збірки «З журбою радість обнялась». Автор закликає читача улити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне. Отже, краса життя, краса кохання — над усе. Продовжуючи народнопісенну тра­дицію, О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина — природа»:

Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!

Численні персоніфікації (напиклад, у п’ятій строфі) підкреслюють злитість природи й людини в прагненні жити, кохати й бути щасливими. Проступає у вірші і традиційний для поета контраст («Гори! — життя єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла»). Він особливо підсилює, за­гострює спалах радості, кохання (В. Пахаренко).

Завдяки глибокій поетичності, мелодійності поезія «Чари ночі» стала улюбленою піснею українців. Вона виконувалася в народі і в той час, коли поезія О. Олеся була недоступною. Важливим штрихом її музичної інтерпретації на сьогодні є своєрідне виконання Ніною Матвієнко.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/chari-nochi-analiz-virsha

Історія написання романсу «Чари ночі»

Романс «Чари ночі», вірші якого написав Олександр Олесь, зараз відомий під назвою першої строфи «Сміються, плачуть солов’ї». Автор написав слова ще у 1904 році, а відомою вона стала у 1960-ті у поєднанні з музикою Василя Безкоровайного.

Цей вірш поет Олександр Кандиба, він же Олександр Олесь, написав для своєї коханої у майбутньому дружини Віри Свадковської. Вони познайомилися у 1902 році у Слов’янську. У 1919 році письменник виїхав до Будапешта, а звідти вже до Праги у 1923 році, де він досяг вершини своєї творчості.

«Моя доля дивно нагадує долю кращих співців, – писав Олександр Олесь, – і якщо життя не обірве мої струни, я зіграю досі нечувані пісні».

До слова, романс у виконанні Ніни Матвієнко покладено на музику Г. Жуковського.

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий