Український народ, його полонені козаки та поневолений народ – це та нація, яка є нескореною вже кілька століть, адже постійні набіги загарбників порушували їх спокій та затишок у домівках. Проте не все було настільки погано, як можна собі уявити. Жага до незламності та незалежності супроводжує український народ постійно, саме тому вони не опускають руки і б’ються до останнього подиху.
Народна творчість подарувала безліч різних балад, пісень та повістей про невмирущий український народ, оскільки їх відвага та хоробрість могла б знадобитись й іншим народам світу. У той час, коли українці виборювали право на свободу, інші народи намагались колихнути їх впевненість у собі та зробити боляче. Одним із таких творів, де чітко описані часи, коли український народ намагався боротись із загарбниками – «Дума про Марусю Богуславку».
Паспорт твору «Дума про Марусю Богуславку» невідомого автора
Автор — невідомий
Жанр – народна дума невільницького циклу.
Літературний рід: ліро-епос.
У цій думі розкрито тему невільництва.
Основна думка: скільки горя, поневірянь зазнав народ у боротьбі з загарбниками, тільки мужність, рішучість українців позбавить їх від ворожого гніту, приниження.
Тематика твору «Дума про Марусю Богуславку» невідомого автора
«Дума про Марусю Богуславку» вважається твором, який є перлиною усієї української літератури. Можна стверджувати, що завдяки таким творам і виявляється справжня сила українського народу, адже попри запеклу боротьбу за свою свободу – вони все одно пишуть про те, що вони є тим народом, який ніколи не зламається.
Темою для написання твору стало возвеличення українського народу у часи, коли йшла запекла боротьба між українським народом та турками, а наші українські козаки перебували в полоні, в той час, коли Маруся Богуславка намагалась визволити їх звідти.
Ця тема є досить актуальною та показує те, що неважливо якої ти статі та сили у руках , бо важливе у народі лише одне – єдність. Маруся Богуславка – тендітна дівчина, яка не зважаючи на проблеми, вирішила допомогти своїм побратимам. Є впевненість у тому, що вона знала про можливі наслідки своєї спроби, проте ніколи не думала про те, аби залишити козаків у неволі.
Головні герої твору «Дума про Марусю Богуславку» невідомого автора
Особливий колорит твору можна відчути лише після знайомства із головними героями твору, а саме:
- Маруся Богуславка – дівчина, яка згодом стала дружиною турецького пана та потрапила у полон до турків. Цей образ є символом того, що будь-яка людина здатна зробити невеликий внесок, аби допомогти своїм побратимам.
- 700 полонений козаків – вони перебували у полоні турків близько 30 років.
Кожен образ показує те, що 700 козаків – народ, якого закинули у полон до тих, хто прийшов загарбати чужі території задля власної вигоди. А Маруся Богуславка – це образ нескореної жінки, яка попри усі негаразди та переживання змогла знайти у собі сили та допомогти своїм співвітчизникам.
Ідея написання твору «Дума про Марусю Богуславку» невідомого автора
Народна творчість вирішила створити твір, який буде демонструвати поневолення українського народу і покаже усі страждання, яких він зазнав. Щасливе майбутнє – ось, чого прагне кожний народ, який хоча б раз переживав стільки труднощів, які переживали українці.
Окрім влучної ідеї твору, народна творчість демонструє основну думку, яка виражена у творі. Горе, поневіряння народу через запеклу боротьбу із турками – це невід’ємна частина українців, бо вони постійно потерпали від усіляких знущань. Лише мужність, рішучість та жага до свободи – це те, що допоможе будь-якому народу відчути впевненість у своїх силах та надію на щасливе майбутнє.
Художні особливості твору «Дума про Марусю Богуславку» невідомого автора
- повтори:«дівка-бранка, // Маруся, попівна Богуславка», «святий празник, роковий день Великдень», «(Ой) козаки, // Ви, біднії невольники!», «Що в нашій землі християнській за день тепера»;
- риторичні запитання:«Почім ми можем знати, // Що в нашій землі християнській за день тепера?»;
- звертання:«Гей, козаки, // Ви, біднії невольники!», «Гей, дівко-бранко, // Марусю, попівно Богуславко!»
- дієслівна рима (характерно для думи): дбайте – утікайте – не минайте – давайте;
- епітети:«На камені біленькому», «бідних невольників», «роковий день Великдень», «Для роскоші турецької, // Для лакомства нещасного!»
Композиція твору «Дума про Марусю Богуславку» невідомого автора
Композиція твору вражає не менш, аніж головні герої, оскільки вона має лише 3 частини, до яких входять:
- Вступ – розповідь про козаків, які перебували у полоні турецького пана майже 30 років;
- Основна частина – Маруся Богуславка обіцяє козакам, що обов’язково визволить їх з полону;
- Закінчення – Маруся Богуславка стримує обіцянку та визволяє побратимів із полону, проте самостійно відмовляється від повернення на Батьківщину.
Історія написання твору «Дума про Марусю Богуславку» невідомого автора
Історична дума про Марусю Богуславку не має достовірних відомостей та чітку історію написання цього твору. Народ вважає, що образ Марусі Богуславки, головна героїня твору, це образ, який увібрав у себе безліч різних характерних рис, які притаманні українському народу. Це дівчина-полонянка, яка заради свободи своїх побратимів пошкодувала власним життям і відмовилась повертатись у рідну країну.
Звісно є випадки в історії, коли дівчата після полону потрапляють у гарем до турецьких султанів та стають наложницями або навіть дружинами панів. Проте не дивлячись на доволі складну ситуацію, яка з ними траплялась, вони не забували рідну домівку, а їх вогник кохання до рідної землі залишався до останнього подиху.
«Дума про Марусю Богуславку» — це той твір, який вкотре доводить усім читачам те, що український народ не зламати. Вони постійно, попри усі перешкоди і негаразди будуть досягати успіхів, яких би втрат їм це не завдало. Козаки, українці та Маруся Богуславка – це образи тих, хто готовий боронити свою державу від загарбників, допоки їх серце не перестане битися.