Дуже часто людина чує вислів: «Думки є матеріальними» і зовсім недарма. Кожного дня людина хоче здобути чогось, робить вагомий внесок у щасливе майбутнє для себе і своїх близьких, проте якщо її думки містять не зовсім оптимістичний характер – усі зусилля можуть бути марними. Оскільки кожен мріє про щось своє, то потрібно міркувати про це лише в хорошому сенсі і не робити вигляд, ніби все добре, якщо насправді це не так.
Усі думки обов’язково надходять до Бога і тому кожна людина може досягнути своїх бажань. Головне – це правильно сформулювати свої думки і тоді Всесвіт обов’язково Вас почує. Одним із творів, який передає думки відомого українського письменника Тараса Григоровича Шевченка, який постійно писав твори про український народ, порушував проблеми які є актуальними і сьогодні – твір «Думи мої, думи».
Паспорт твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання: 1839
Літературний рід — лірика.
Жанр — вірш.
Вид лірики — інтимна або громадянська.
Мотиви — любов до Батьківщини та сум за нею в чужому краї; творчість як єдина втіха на засланні.
Основна думка: думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.
Образи-символи – «чорний орел» , «ворон» , «соловейко»
Тематика твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка
Власні думи письменника про щасливе майбутнє своїх побратимів не залишали його ні на секунду. Постійні проблеми українського народу робили усе можливе, аби вони врешті-решт зламались і не могли нічого далі робити, проте сподівання відомих людей та їх бажання надихнути український народ робити подальші звершення – ось головна задача. Тарас Григорович Шевченко як ніхто інший знає все про долю українського народу, тож за допомогою свого твору вирішив зобразити власні думки про те, яким він бачить український народ після закінчення усіх життєвих перешкод.
Вірш «Думи мої, думи» був написаний в середині 19-го століття у Петербурзі. Проте існує ще одна версія цього вірша, який письменник написав у 1847 році під час заслання до Орської фортеці. За допомогою цього твору автор зміг донести власні вболівання за тяжку долю українців, постійне кріпацтво мирного населення та пригнічення України.
Ідея написання твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка
Щасливе майбутнє – ось чого мають прагнути нескорені українці. Це є ідеєю написання вірша «Думи мої, думи», оскільки письменник вкладав душу у його написання та намагався зобразити наполегливе відношення українців, аби ті змогли зміцнити свій соціальний устрій та перестали байдуже відноситись до свого минулого. Лише здоровий ґлузд і можливість боротися до кінця принесе українцям значні перемоги та щасливе майбутнє.
Окрім точного потрапляння в ціль своєю тематикою та ідеєю, письменник Тарас Григорович Шевченко зміг донести основну думку, яку він вклав у цей вірш – нещаслива доля народу не залишає його навіть після його перебування на солдатчині.
Художні засоби твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка
Окрім цікавих ідей, теми та основної думки, автор доцільно зміг використати різні художні засоби, які відтворюють емоційний стан письменника під час написання вірша «Думи мої, думи»:
- Епітети – карі очі, мої думи, чорні брови, козацька воля;
- Звертання – Боже, квіти мої, діти, моя Україно;
- Порівняння – думка, як той ворон, Дніпр широкий – море.
Порівняно із іншими творами Тараса Григоровича Шевченка, вірш «Думи мої, думи» не має значної кількості художніх засобів, проте не дивлячись на це, твір читається легко і можна зрозуміти сенс його написання.
Проблематика твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка
Письменник Тарас Григорович Шевченко у вірші «Думи мої, думи» порушив три основні проблеми, а саме:
- Суспільство і людина;
- Нерівноправність;
- Любов.
Кожна із цих проблем розглядається впродовж читання твору і кожного разу проблеми сприймаються інакше. На перший погляд можна подумати, що думки автора щодо майбутнього українського народу не є суттєвими, але це не так. Письменник завжди вкладає душу та власні думки щодо різних подій того часу для українського народу, а вже потім виявляється, що проблеми, які порушує автор, є актуальними і сьогодні.
«Серце мліло, не хотіло, співать на чужині» — недарма саме цей вислів із вірша «Думи мої, думи» було взято для більш детального огляду. Із біографії автора стає зрозумілим те, що його постійно гнобили за його думку, за його твори та загалом за відношення до українського народу. Кожен твір автора надихає українців і дає зрозуміти те, що усі перешкоди і негаразди були пройдені не просто так, адже врешті-решт Україна стала незалежною суверенною державою і зараз легко проходить все нові й нові випробування.
Що означає назва твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка?
Вірш «Думи мої, думи» є ліричним маніфестом та вступом у збірку під назвою «Кобзар». Назва твору вже сама про себе говорить, що автор намагався донести власні думки і переживання щодо подальшого майбутнього життя українського народу.
Наразі твір «Думи мої, думи» був покладений на музику та почав звучати і сприйматись зовсім по новому. Нова інтерпретація твору «Думи мої, думи» у вигляді пісня відбулась завдяки українським співакам Артему Пивоварову та Надії Дорофеєвої.
Історія написання твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка
Де був написаний вірш “Думи мої, думи”? Вірш «Думи мої, думи мої» був написаний Тарасом Шевченком у 1839 році в Петербурзі.
У Т.Шевченка є ще один вірш «Думи мої, думи мої» , написаний на засланні в Орській фортеці 1847 року. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України. Після арешту Т. Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, ув’язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок — призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.
З 1847 року стає рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у «захалявні книжечки» (1847-1850). Солдатчина для поета була гірше від тюрми, був ненависним сам дух солдафонства, що лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від усього світу в степ, за вали, на берег моря.
Ліричний герой твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка
Ліричний герой тотожний авторові; митець, перебуваючи далеко від рідної землі, тужить за нею й знаходить розраду лише у творчості.
Критика твору «Думи мої, думи» Тараса Григоровича Шевченка
Свої вірші Т. Шевченко називав «думками», «думами». Будучи далеко від України, в холодному, похмурому Петербурзі, поет сумував за рідним краєм, вболівав за його долю, страждав від того, що українці, а серед них і його рідні, знаходяться в панській неволі, терплять приниження та знущання. Шевченко хоче хоч словом підтримати і своїх земляків, нагадати їм про славні традиції козацької вольниці. Він став на захист жебраків, покриток, усіх тих, кого доля не милувала, і сподівався, що «найдеться дівоче серце, карі очі. Що заплачуть на сі думи», тоді він буде щасливий. Своє палке слово, «квіти», «діти» поет посилає на захист скривджених, на славу своєї неньки України: «В Україну ідіть, діти, В нашу Україну».
