«Задивляюсь у твої зіниці»: аналіз, проблематика та паспорт твору Василя Симоненка

«Задивляюсь у твої зіниці»: аналіз, проблематика та паспорт твору Василя Симоненка Література

Любов до Батьківщини – найбільш вживана тема, якою користуються безліч поетів і сьогодні. Україна – це та країна, якою просто неможливо не милуватись, неможливо її не любити. Її широкополі лани, співуча мова, найяскравіші моменти життя – саме тут.

Оскільки людина не вибирає собі Батьківщину, можна казати, що її змушують любити місце, де вона народилась. Але скільки ж було моментів, коли народжуєшся в одній країні, а Батьківщина для тебе – інша. Поняття «батьківщина» доволі неоднозначне, бо для когось це місце, де ти народився і виріс, а для когось, це місце там, де ті почуваєш себе вдома, хоча народився зовсім не тут.

Оспівування і возвеличення могутності України використовувалось різними поетами та у різних творах, але твір «Задивляюсь у твої зіниці» Василя Симоненка найбільш точно демонструє закоханість в Україну та те, що їй довелось пережити за весь час її незалежності.

Паспорт твору «Задивляюсь у твої зіниці» — Василя Симоненка

  • Автор – Василь Симоненко
  • Рік написання – 1962
  • Вид лірики: громадянська, патріотична.
  • Жанр: ліричний вірш.
  • Тема: звеличення рідної землі, її історії.
  • Ідея — показати щирі синівські почуття поета до своєї Батьківщини.
  • Віршований розмір: шестистопний ямб
  • Римування: перехресне (зіниці — блискавиці, рань — повстань.)
  • Провідний мотив твору. Поет звіряється у любові до України, закликає земляків любити рідну землю, дбати про ЇЇ майбутнє.
  • Композиція вірша. Логіка зображення, естетична цілісність, світоглядна позиція поета, чітка орієнтація на читача зумовлюють побудову твору. Монолог ліричного героя відтворює патріотизм цілого покоління. Твір сповнений почуттів, експресії, які передають різноманітні тропи та фігури.
  • Образи. Головний образ твору — ліричний герой, у монолозі якого передається любов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами», «чортами». У творі присутній образ України, яку ліричний герой називає матір’ю, молитвою, віковою розпукою.
Цікаво:   «Ляльковий дім»: аналіз, проблематика та паспорт твору драматурга Генріка Ібсена

Тема твору «Задивляюсь у твої зіниці» Василя Симоненка

Василь Симоненко є одним із тих письменників, хто наважився написати монолог, в якому він роздумує над важкою долею своєї Батьківщини – України. Він розповідає її важку історію, розкриває щирі синівські почуття до своєї рідної домівки. До того місця, де він почуває себе захищеним і щасливим.

Ця тема дуже влучно була обрана автором через те, що виховування патріотизму і любові до рідної Батьківщини притаманне далеко не всім країнам світу. Якщо глибше розібратись у цьому питанні, то можна побачити, що український народ настільки патріотичний та любить свою державу, що це не можливо порівняти ні з якою силою у світі.

Ідея твору «Задивляюсь у твої зіниці» Василя Симоненка

Ідея дуже схожа на тему твору, бо вона має наступні моменти:

  1. Возвеличувати любов до рідної землі;
  2. Закликати земляків любити свою державу;
  3. Подбати про майбутнє своєї Батьківщини.

Кожна із цих ідей була висвітлена у строках, які нам подав Василь Симоненко. «Крешуть із них червоні блискавиці; Революцій, бунтів і повстань», цими словами автор показав, що в Україні постійно були якісь негаразди, які просто могли зламати її дух і вона б перестала існувати як держава. Проте український народ настільки міцний і дружній, що здолати його – просто неможливо.

«Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю, Хай мочать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю» — у цих словах дуже видно любов до України. Автор говорить про те, що він може закрити рот усім, хто посміє завади йому розмовляти із ненькою, коли він чує кожен її спів, кожен струмок і кожен вітерець.

Художні засоби, які були використані у творі «Задивляюсь у твої зіниці» Василя Симоненка

Окрім влучної теми та ідеї твору, автор також доцільно використав наявність образів у творі. Головним героєм постає ліричний герой, монолог якого містить у собі любов до неньки України, а також ненависть до усіх, хто посмів зайти на незалежну територію держави і намагався втрутитись і зламати її. Образ України у творі передається завдяки таким звертання як «матір», «молитва», «вікова розпука».

Цікаво:   «Хіба ревуть воли, як ясла повні»: аналіз, проблематика та паспорт роману Панаса Мирного та Івана Рудченка

Окрім цього, Василь Симоненко використав величезну кількість різних художніх засобів, для відтворення цілісної картини твору.

Так, наприклад, у творі присутні:

  1. Епітети – червоні блискавиці, святе синівське право, дні куці і малі;
  2. Метафори – пливе за роком рік, перли в душі сію, мовчать Америки і Росії;
  3. Порівняння – зіниці голубі, тривожні, ніби рань;
  4. Звертання – Україно!, недруги лукаві, нене;
  5. Гіпербола (перебільшення) – битви споконвічний грюк;
  6. Риторичне питання – Як же я без друзів обійдусь, без лобів їх, без очей і рук?
  7. Літота – Я проллюся крапелькою крові.

Кожен із цих художніх тропів надає твору вже більш точної картини і точного розуміння сенсу написання цього вірша. Василь Симоненко зробив усе можливе, аби майбутні читачі його твору зрозуміли, що любити Батьківщину треба. Навіть не просто любити, а возвеличувати її, допомагати їй та надихати її на нові звершення.

Що означає назва твору «Задивляюсь у твої зіниці» Василя Симоненка?

Саме висловлення «Задивляюсь у твої зіниці» по відношенню до України – це неймовірна любов до своєї держави. Автор закликає усіх любити її. Назва була взята із перших рядків твору, які точно демонструють, що автор бачить красу своєї Батьківщини у різних деталях.

Любов до України – одна із ключових тем, яка використовується багатьма письменниками. Хтось закликає любити її, хтось вирішує поділитись власними враженнями від краси української природи, а хтось описує увесь біль, який відчувала Україна на собі протягом багатьох років.

Заклик любити Україну не повинен змушувати читача бути патріотом та возвеличувати свою країну, навпаки, цей заклик лише дає поштовх до розуміння людини, що її Батьківщина – це найкраще місце на планеті, яке ніколи не зможе бути заміненим чимось іншим.

Цікаво:   «О панно Інно»: аналіз, проблематика та паспорт твору Павла Тичини

«Задивляюсь у твої зіниці» критика

У поезії «ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ» Василь Симоненко гордо й одверто заявляє про свою любов до України, говорить про те, що Батьківщина завжди була, є і буде найважливішою для нього. Поезія написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до матері-України. У вирі буденної суєти ліричний герой наче на хвилину зупинився, щоб звести дух, подивитися в материні очі.

Побачити все, що приховане в них тільки для сина. Набратися натхнення й сили для подальших битв. Вир життя постійно перериває тихий діалог сина-патріота й матері. Тому в поезії стільки звертань: «Україно!», «мамо, горда і вродлива», «нене». Починається вірш В. Симоненка рядком, який налаштовує на зустріч з коханою ліричного героя. Але ця кохана — Україна, мати, з якої герой не полишає дивуватися, якою пишається, заради якої творить.

Цілісність образу Вітчизни раз у раз подається через глибину думки, психологічну напруженість, динамічність. Автор пишається своєю дивною, гордою і прекрасною країною, схиляється перед героїзмом і мужністю борців за національне визволення. І сьогодні чути «битви споконвічний грюк», бо «ще не всі чорти живуть на небі, / Ходить їх до біса по землі». Найбільшої напруги пафосний монолог досягає в останній строфі, де поет заявляє про свою готовність, якщо доведеться, пролити кров на священне знамено Батьківщини.

У цій поезії громадянські мотиви поєдналися з особистими, що свідчить про глибокий патріотизм автора, злиття в його душі найсвятішого образу матері з образом Батьківщини, задля якої творчість поета — ті самоцвіти-перли, які віддає він людям; його інтелект працює тільки для неї. Риторичні оклики, звертання підкреслюють схвильованість ліричного героя.

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий