«Два кольори»: аналіз, проблематика та паспорт твору Дмитра Павличка

«Два кольори»: аналіз, проблематика та паспорт твору Дмитра Павличка Література

Роздуми про тяжку долю людини завжди приходить на розум не лише письменникам, але й самим людям. Постійне бажання зрозуміти сенс життя, для чого ми взагалі були народжені на цей світ. Саме тому, коли людина має певний намір написати про це – вона дуже чітко і лаконічно намагається описати свої емоції та думки, бо без цього не вийде хорошого твору.

Окрім важкої людської долі, до думок кожного потрапляє бажання зрозуміти, що вона вважає найдорожчим у своєму житті. Тільки тоді, коли вона знайде вірний шлях і правильні речі – тоді вона зможе стверджувати, що пізнала цей світ і самого себе.

Для того, аби читачі змогли розібратись у цьому питанні, Дмитро Павличко написав твір «Два кольори», про подробиці якого буде сказано трохи нижче.

Паспорт твору «Два кольори» — Дмитра Павличка

  • Автор – Дмитро Павличко
  • Рік написання – 29 лютого 1964 року
  • Рід літератури: лірика
  • Вид лірики: особиста (інтимна).
  • Жанр твору: ліричний вірш.
  • Тема: роздуми про долю людини, про те, що для неї найдорожче; це вияв любові до рідної матері, яка своїми руками вишила синові сорочку червоними і чорними нитками: вона стала ліричному герою й оберегом на все життя, і нагадуванням про рідну домівку.
  • Ідея: заклик не забувати своє коріння, батьків, те, що є основою життя.
  • Художньо-стильові особливості: вірш «Два кольори» написаний у формі монологу сина, у якому він висловлює свою любов до матері й подяку за її любов і турботу. Головний образ твору — ліричний герой, який за ментальністю, за вихованням українець. Адже, коли «малим збирався навесні піти у шлях незнаними шляхами», у подарунок від матері отримав сорочку, вишиту «червоними і чорними нитками», — традиційний символ побажання доброї долі. Сорочка, щасливі і сумні дороги, мамина любов допомагають повніше розкрити характер ліричного героя.
  • Віршовий розмір: ямб із пірихієм.
  • Римування: перехресне (АБАБ)
  • Строфа: катрен.
  • Провідний мотив, мотиви: дорога, як осмислення людської долі, зітканої з контрастів.
Цікаво:   «Перевтілення»: аналіз, проблематика та паспорт новели Франца Кафки

Тема твору «Два кольори» Дмитра Павличка

Головними темами для написання чутливого твору стали:

  1. Важка доля людського народу;
  2. Роздуми про цінність речей.

Доля людини прямо залежить від того, який шлях вона обирає на самому початку свого життя. Усе, що людина робить – вона повинна робити із холодною головою та здоровим ґлуздом, а інакше – доля буде важка.

Дмитро Павличко вирішив продемонструвати цю тему за допомогою цінної речі – маминої сорочки, яку вона вишила для свого сина, використовуючи два кольори – червоний та чорний. Ця сорочка стане оберегом сина на усе подальше життя.

Відомо, що протягом усього життя людину супроводжують два кольори, які несуть різний емоційний стан та символізують щось своє.

Чорний колір – це журба. Журба за рідною домівкою, за рідною матір’ю та за дитинством. Червоний – любов. Любов до навколишнього світу, до ближнього до тебе, до родини, до стежок та села, до всього, що оточувало тебе стільки років.

Кожна людина здатна самостійно обирати, що приносить їй радість та любов, а що журбу та смуток. Для кожного ці поняття означають щось своє, тому у своєму розумінні, автор використав два кольори саме у вишиванці, аби продемонструвати особливості кожного кольору на материному оберезі синові.

Ідея твору «Два кольори» Дмитра Павличка

Головною ідеєю для написання твору «Два кольори» Дмитра Павличка став заклик автора, який звучить так: «Не забувайте рідний край, де ви народились, рідну домівку та родину, яка оберігала вас усе ваше життя. Не забувайте і свого коріння. Завжди пам’ятайте і чітко знайте, що для вас є основа життя». Такий заклик дає змогу зрозуміти читачам особливість та важливість розуміння свого роду та завжди берегти пам’ять про своїх рідних у своєму розумі та серці.

Цікаво:   «Гамлет»: аналіз, проблематика та паспорт твору Вільяма Шекспіра

Образи, які були використані під час написання твору «Два кольори» Дмитра Павличка

Головним образом твору став ліричний герой, який був українцем не лише за вихованням, але і за ментальністю. У подарунок від своєї неньки він отримав сорочку, яка була вишита двома кольорами, чорним, що означав смуток та червоний – любов. Вишита сорочка є традиційний символом та оберегом від матері до сина/дочки в українських родинах. Для повного розкриття характеру ліричного героя, автор використав образи сорочки, дороги, які символізували щастя і смуток, а також мамину любов.

У вірші Дмитра Павличка «Два кольори», вишита сорочка – мамин оберег для сина, який буде супроводжувати його протягом усього подальшого, дорослого життя.

Використання художніх засобів у творі «Два кольори» Дмитра Павличка

Для подання інформації до читача по особливому, кожен автор використовує певні художні тропи, які допомагають передати емоційний стан автор на час написання, а також його основний задум.

У творі «Два кольори» Дмитра Павличка є велика кількість стильових засобів, а саме:

  1. Епітети – червоні і чорні нитки, щасливі і сумні дороги, вишите життя, незнаний шлях;
  2. Метафори – «війнула в очі сивина», «водило в безвісті життя»;
  3. Антитеза (протиставлення) – сумні і радісні дороги;
  4. Порівняння – переплелись, як мамине шиття;
  5. Повтори – «два кольори мої, два кольори», «червоне – то любов, а чорне – то журба».

Художні засоби допомагають автору більш влучно описати свої емоції під час плідною працею над твором.

Що означає назва твору «Два кольори» Дмитра Павличка?

Назва твору «Два кольори» Дмитра Павличка символізує кольори «червоний та чорний», якими мати вишила сорочку для свого сина. Символи двох кольорів допомагають зрозуміти те, що один із них несе любов, а інший – смуток. Доречне використання двох різних кольорів, поєднання любові з журбою – основні мотиви для написання цього прекрасного твору.

Назва твору – це символ двох кольорів, які були присутні на маминому оберезі для сина.

Цікаво:   «Моя автобіографія»: аналіз, проблематика та паспорт твору Остапа Вишні

Підсумовуючи усе вище сказане, кожен читач має дійти висновку, що будь-яка річ може стати дійсно оберегом, якщо туди буде вкладена душа. Чітко визнаючи, що доля людини залежить тільки від неї, а цінність речей – це не жарти – головні мотиви твору «Два кольори», які описав Дмитро Павличко.

Вірш Дмитра Павличка «Два кольори» та однойменна пісня, музику до якої написав Олександр Білаш є чи не найбільш відомою в Україні піснею. У ній автор говорить про те, що дочки-сини повинні не забувати, звідки вони родом і щО їм дали батьки, рідний край.

На написання цієї пісні її автори витратили всього один день. Сталася ця подія 29 лютого 1964-го року. Олеся — дочка О. Білаша (автора музики), розповіла, що Дмитро Павличко та її батько нудилися на одному із з’їздів комсомолу, коли помітили жінку з чорною хустиною у яскравих червоних квітах. Павличко звернув увагу товариша на хустину. На що той відповів: «Червоне — то любов, а чорне — то журба». Так виникла ідея написання.

Ліричний герой твору «Два кольори»

Поезія «Два кольори» — це своєрідний спогад ліричного героя на схилі літ. Поезія починається з моменту юності, коли він «збирався навесні піти у світ незнаними шляхами» й отримав від матері вишиту сорочку.

Далі ліричний герой Павличкового вірша оповідає про дороги життя, з яких він завжди «вертався на свої пороги», тобто не втрачав себе, материного благословення і зв’язку з рідним домом через оберіг-сорочку. У фіналі він повертається додому в поважному віці з найдорожчим серцю згорточком полотна.

В образі ліричного «я» у вірші «Два кольори» поет втілив риси вдячного сина-українця, який вистояв проти життєвих труднощів й не забув рідного дому.

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий