«Гамлет»: аналіз, проблематика та паспорт твору Вільяма Шекспіра

«Гамлет»: аналіз, проблематика та паспорт твору Вільяма Шекспіра Література

Чи готова людина піти на злочин заради власного щастя, яке вимірюється лише у її здатності до володіння світом? Відповідь неоднозначна, бо кожна людина може відповісти на це питання зовсім по-різному. Хтось вважатиме, що піти на злочин заради влади – цілком нормально, а для когось – це табу.

Всього три години часу вистачить для того, аби без перешкод і з повним розумінням сенсу прочитати відомий твір Шекспіра. Його лаконічність та стислість захоплюють увагу з перших сторінок, а окрім цього, твір має окрас філософії, психології, таємних символів та постійно ним захоплюються все нові і нові митці та письменники.

«Гамлет» — це шедевр класичної літератури, який читають із великим захопленням і дорослі, і діти. Сюжет у сюжеті, кохання, драма, лірика, реальність переплетена із потойбічним світом – усе це втілює у собі неймовірний твір Шекспіра «Гамлет».

Паспорт твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра

Автор – Шекспір

Літературний рід: драма

Жанр: філософська трагедія

Дата першої публікації‎: ‎1603

Дата написання‎: ‎1600—1601

Головна тема твору “Гамлет” – злочин заради влади. В її контексті розвиваються теми зради і нещасливого кохання.

Ідея: Розчарування в людях, в любові, роздуми про швидкоплинність буття

Тематика твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра

Зрада, нещасливе кохання, злочин заради влади – головні теми для написання «Гамлета» Вільямом Шекспіром.

Чи можна вважати за нормальне зраду? Чи існує нещасливе кохання у людському житті? Чи можна нарешті отримати володарство над світом, при цьому зробивши злочин? На усі ці питання намагався відповісти і Вільям Шекспір. Своїм твором він зміг донести основну тематику твору та надихнути читачів замислитись над своїм життям.

Головні герої твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра

Для того, аби більш детально зрозуміти сенс написання твору «Гамлет» Вільямом Шекспіром, необхідно подивитись на різні образи головних героїв, які зустрічаються під час читання:

  1. Король Данії – Клавдій;
  2. Син короля Данії – Гамлет;
  3. Королівський радник – Полоній;
  4. Друг Гамлета – Гораціо;
  5. Син Полонія – Лаерт;
  6. Королева Данії та матір Гамлета – Гертруда;
  7. Дочка Полонія – Офелія;
  8. Привид Клавдія.
Цікаво:   «Катерина»:аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка

Кожен із цих героїв несе у собі певну особливу енергетику, яка відчувається в кожному із них під час повного занурення у читання «Гамлета». Сам автор висвітлює головного героя Гамлета як людину, яка постійно розмірковує. Його відомий вислів «Бути чи не бути» знайомий по всьому світу і використовується багатьма людьми під час важкого роздуму на ситуацією. Важливо розуміти, що сенс цих слів полягає в тому, що Вільям Шекспір надав Гамлету у його монолозі певного рахунку, як йому варто вчинити із власними думками.

Ідея написання твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра

Вільям Шекспір вирішив висвітлити повне його розчарування в суспільстві, в швидкоплинності людського буття та неабияке розчарування у любові, яке вважається великим почуттям всього людства. Для написання свого твору автор доцільно використав деякі провідні мотиви, які краще допомагають зрозуміти сенс тексту. До провідних мотивів твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра відносять:

  1. Смерть;
  2. Гниль;
  3. Помсту;
  4. Тлінність буття;
  5. Зволікання;
  6. Божевілля;
  7. Заміну.

Кожен із цих мотивів видніється під час читання твору і допомагає читачеві зрозуміти думки автора, коли він вирішив написати цю трагедію. Шекспір як справжній реаліст акцентував увагу у творі саме на тому, що час править коханням. За допомогою цих слів він влучно описує саме короля Данії, а не якогось іншого героя твору.

Питання «бути чи не бути» є одним із культових висловів усіх часів, бо саме завдяки його перефразуванню, воно стало замученим та похованим під купою величезної кількості різних тлумачень.

Проблематика трагедії «Гамлет» Вільяма Шекспіра

Вільям Шекспір підіймає проблеми такі як: протиріччя дійсності та ідеалів, невідповідність мрій та способу їх досягнення, а також роль людини в історії суспільства. Кожна із цих проблем включає у себе й ряд інших, таких як:

  1. Проблема смерті та життя – лейтмотив п’єси «Гамлет». Більшість героїв трагедії так чи інакше помирають, проте не дивлячись на це, кожен із героїв розмірковує над вічним питаннями «життя і смерть». Сцена на кладовищі – це один із основних моментів, який демонструє швидкоплинність людського буття;
  2. Проблема «бездіяльність і боротьба». У цьому випадку автор ніби запитує сам у себе: «Що краще? Боротись чи змиритись із злом? Чи можна вважати добро добром, якщо воно з кулаками?» На щастя або на жаль, стосовно цього більше питань, аніж відповідей на них.
  3. Проблема «Любов і зрада». Зрада – це поняття, яке видніється у трагедії майже з самого початку і протягом усього твору. Зрадниками та шпигунами так чи інакше перетворюються найрідніші люди головного героя – Гамлета. Сам автор дає змогу читачеві зрозуміти важливу річь – любов і зрада не можуть існувати разом.
Цікаво:   Твір роздум: «Моя улюблена пора року»

Що означає назва трагедії «Гамлет» Вільяма Шекспіра?

Оскільки Гамлет – це ключова особа у твору «Гамлет», то саме його постать було обрано як головним образом твору і в цілому назви п’єси. Гамлет – датський принц, син короля Данії Клавдія, який постійно розмірковує над різними проблемами у його житті та потерпає від постійної зради із боку близьких йому людей.

Композиція твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра

  • Зав’язка, п’ять сцен першої дії. Зустріч Гамлета з Привидом померлого батька, який покладає на Гамлета завдання помститися за підле вбивство. З цього і починаються його душевні терзання, які не відпускають його до самої смерті. Життя стає для нього безглуздим.
  • Розвиток дії: Принц вирішує прикинутися божевільним, щоб обдурити Клавдія і дізнатися правду про його вчинок. Також він випадково вбиває королівського радника – Полонія. У цей момент до нього приходить усвідомлення того, що він є виконавцем вищої волі небес.
  • Кульмінація, що отримала назву «мишоловка». Гамлет остаточно переконується у вині Клавдія, сам Клавдій усвідомлює, що його таємниця розкрита, Гамлет розкриває очі Гертруді т.д . Клавдій розуміє, наскільки небезпечний його племінник, і вирішує “усунути” його. Принца відправляють до Англії, щоб там стратити. В цей же момент Офелія божеволіє і трагічно гине.
  • Розв’язка. Гамлет уникає страти, але йому доводиться битися з Лаертом. У цій частині гинуть всі основні учасники дії: Гертруда, Клавдій, Лаерт і сам Гамлет.
Цікаво:   «Пісня про рушник»: аналіз, проблематика та паспорт твору Андрія Малишка

Художні особливості твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра

«Гамлет, принц Датський» — поетична драма, в основі якої лежить зображення кризигуманістичного світогляду в епоху Пізнього Відродження. Художньою особливістют вору Шекспіра є те, що він уявляє собою філософську трагедію, тобто відображаєпошуки відповідей на питання суперечливості людського існування. Образ Гамлета увійшов у світову літературу як вічний образ, оскільки містить у собі невичерпні можливості філософського осмислення буття.

Історія написання твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра

У часи Шекспіра п’єси часто створювали на основі вже існуючих. Не була винятком і трагедія «Гамлет». Сюжет її досить давнього походження. За основу взято скандинавську сагу про датського принца Амлета, який жив у VIII столітті. Легенда про нього була уперше записана датським літописцем Саксоном Грамматиком наприкінці XII століття.

П’єса на цей сюжет була складена одним із сучасників Шекспіра у 1589 році. Ім’я автора невідоме, але припускають, що це був Томас Кід (1558–1594 рр.). В. Шекспір переробив цю п’єсу (1600–1601). Його трагедія мала успіх, і один із сучасників висловився так: «Це прекрасно, як «Гамлет”!»

Необхідно зауважити, що для сучасників Шекспіра ця трагедія булла насамперед драмою кровавої помсти, історією про те, як Датський принц помстився за вбивство свого батька Клавдію. Для них це була повість Бесчеловечных и кровавых дел, Случайных кар, негаданных убийств, Смертей, в нужде подстроенных лукавством, И, наконец, коварных козней, павших На головы зачинщиков. Наприкінці XVIII ст. німецький письменник Й. В. Ґете побачив у Гамлеті не мстителя, а мислителя, людину доби Відродження.

Переказ твору «Гамлет» Вільяма Шекспіра

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий