«Intermezzo»: аналіз, проблематика та паспорт твору Михайла Коцюбинського

«Intermezzo»: аналіз, проблематика та паспорт твору Михайла Коцюбинського Література

Чи сходило вам колись на думку те, що у житті виходить повний безлад, нічого не хочеться робити, а внутрішній голос кричить про потребу скорішого відпочинку? Звісно бувало, бо кожна людина рано чи пізно входить у стан дисгармонії, коли усе йде шкереберть. Така ситуація опинилась і у житті видатного українського письменника Михайло Коцюбинського. Він написав свій твір «Intermezzo» під час перебування у маєтку Євгена Чикаленка, а відбувалась ця зустріч у селі Кононівка. Письменник приїхав туди на відпочинок, бо був дуже виснажений після революційних подій. Митця постійно турбували різні хвороби, він був виснаженим та не розумів того, що його муза поступово покидає його. Саме твір «Intermezzo» — яскравий приклад особистого кредо Михайла Коцюбинського.

Паспорт твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

Рік написання: Імпресіоністична новела була написана в 1908 році в Чернігові.

Літературний рід: епос (з ознаками драми)

Жанр “Intermezzo”: психологічна новела

НАПРЯМ (стиль) – імпресіонізм.

Тема “Intermezzo”: роль митця та призначення мистецтва у суспільстві

Ідея “Intermezzo”: утвердження думки, що людина щаслива лише в гармонії з природою, а митець відіграє важливу роль у суспільстві.

Тематика твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

Оскільки Михайло Коцюбинський розумів, що його муза поступово згасає, а насолоди від написання нових творів автор не отримує, він вирішив подарувати українській літературі красивий твір «Intermezzo». Тематикою написання цього твору стало возвеличення значення та ролі митця у суспільстві. Якщо трошки поміркувати над цим питанням, то без митців життя було б доволі сумним та буденним. Завдяки яскравим творам різних письменників можна побачити особливий підхід до кожного твору. Кожен митець завжди робить власний внесок у твори та надихає на створення цікавинок інших людей, які ще не встигли спробувати себе у ролі митця.

Ідея твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

В цілому як і в інших творах, тема та ідея творів дуже перегукується, оскільки тема каже про роль митця в суспільстві, а ось ідея – утвердити думку, що людина вважається щасливою лише під час повної гармонії із навколишнім середовищем. Як зазначалось вище, гармонія – необхідний елемент кожного щасливого життя. Якщо гармонія відсутня, то не тільки митець, але й звичайна людина починають почувати себе некомфортно і постійно намагаються шукати те, що принесе їм хоча б якусь радість у житті.

Цікаво:   «Гайдамаки»: аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка

Твір «Intermezzo» є більш пейзажним, бо автор насолоджується навколишнім середовищем і розказує про усі барви української природи. Для того, аби повністю передати власні емоції, автор використав наступні образи:

  1. Утома, яка настигла автора після революційних подій – символ втомленості автора, депресивний стан;
  2. Червневі ниви – символ життєвої енергії;
  3. Сонце – символ космічної енергії та сили;
  4. Вівчарки, які символізують трьох людей: Оверко — «селянин», Пава – «дворянин», Трепов – «міністр внутрішніх справ» — символ приниженого та темного селянства;
  5. Зозуля – символ надії та життя;
  6. Жайворонки – символ піднесення на творчому шляху;
  7. Залізна рука міста – символ величезного потягу, який втрутився у життя митця;
  8. Горе суспільства – символ народу;
  9. Ніч – символ одухотвореності;
  10. Білі мішки – символ померлих людей, які вчинили самогубство.

Композиція твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

Композиція, композиційно-стильові особливості: за імпресіоністичною логікою композиція новели мозаїчна, змонтована з багатьох різних епізодів, у яких розкривається химерна гра настроїв героя.

Основні композиційні вузли новели:

  • вихідний момент — утома ліричного героя і виїзд за місто;
  • розвиток почуття — відпочинок на природі;
  • кульмінація — зустріч із селянином;
  • резюме — приплив нових сил, заклик протистояти злу.

В основі твору зіставлення двох протилежних світів — людського, дисгармонійного, утіленого в образі міста, і гармонійного, досконалого світу природи.

Проблематика твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

Оскільки Михайло Коцюбинський своїм твором вирішив описати своє внутрішнє становище після важких подій, які настигли його за невеликий період часу, головними проблемами, які були порушені у творі стали:

  1. Душевна рівновага людини;
  2. Гармонія людини із навколишнім середовищем;
  3. Роль митця у суспільстві;
  4. Специфіка творчого процесу;
  5. Повноцінне життя митців.
Цікаво:   «Украдене щастя»: аналіз, проблематика та паспорт твору Івана Франка

Що означає назва твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського?

«Intermezzo» з перекладу на італійську мову означає перерва, що в цілому описує весь зміст твору. Михайло Коцюбинський намагався знайти гармонію із навколишнім середовищем, а задля цього йому потрібно було зробити невеличку перерву на своєму творчому шляху.

Композиція твору поділена на три основні частини, які повністю описують емоційний стан письменника. До першої частини відноситься стан Депресії, яка була викликана душевною втомою митця через усілякі події у його житті. Йому необхідно було порозумітись зі своїм внутрішнім Я.

Друга частина описує більш нейтральний стан, у якому Михайло Коцюбинський лише спостерігає за неймовірною красою української природи та поступово відмовляється від депресивного стану. На заміну смутку до автора приходять сила і відчуття гармонії із навколишнім середовищем.

Третя частина розповідає про те, що автора знову потерпає від обурення та гніву. Це виходить через те, що йде протистояння двох світів – прекрасна природа, яка надає духовності та творчості автору та потворна реальність людського життя, яке переживає Михайло Коцюбинський.

Кінець новели «Intermezzo» полягає у тому, що письменник все ще переповнений гнівом та депресивним станом, проте знаходить в собі сили повернутись до великого міста і починає працювати над своїми майбутніми шедеврами, які потім будуть читати різні покоління людей.

Головним висновком, після прочитання твору «Intermezzo» має бути розуміння, що гармонія із собою – найголовніше не лише для митця, але й для людини в цілому.

Історія написання твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

Улітку 1908 року М. Коцюбинський відпочивав у селі Кононівці Полтавської губернії (нині Черкащина). Туди його запросив власник місцевого маєтку відомий меценат Є. Чикаленко. Під час відпочинку й виник попередній задум новели. Письменника переповнювали враження, але безпосередню роботу над твором він вирішив відкласти на потім. Тоді в листі до дружини зазначив: «Писати почав та й кинув. Не хочу. Якась така мрачна тема, важка, а тут і так не весело. Лучче буду гуляти, спочивати, читати книгу природи, збирати матеріал. Як зберу, то щось напишу…».

Повернувшись до Чернігова, М. Коцюбинський одразу взявся за роботу. В основу новели поклав особисті враження від літнього відпочинку — не випадково додав промовисте «Присвячую кононівським полям». А вже в листі від 23 вересня 1908 року повідомив редакторові журналу В. Гнатюкові: «Сьогодні скінчив невелику річ для «Вісника», назвав її «Intermezzo». Новела вийшла на початку наступного року в журналі «Літературно-науковий вісник».

Цікаво:   Твір роздум: «Моя улюблена пора року»

Отже, творча робота почалася ще влітку на Полтавщині: тоді виник задум, оформилася тематична основа. Наступний етап — «читання книги природи», фіксація окремих вражень. Нарешті, завершення роботи — у вересні, після повернення до міста, коли з хаотичної мозаїки образів почала складатися загальна картина.

Критика твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

Яскравим зразком імпресіоністичного стилю є новела Коцюбинського «Intermezzo» — один з найкращих творів Михайла Михайловича. Її вважають вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського. Назва новели походить від назви невеликого музичного твору довільної будови, що виконується оркестром між окремими частинами опери. Коцюбинський переосмислив цей термін і вклав у нього інший зміст.

Інтермецо в Коцюбинського — це перерва, перепочинок; час, коли герой набирається сил для нової праці; це не просто перепочинок, а духовне відродження людини на природі.

Тема «Intermezzo» — роль митця і призначення мистецтва в суспільстві. Провідна думка новели — заклик до людини оновитися духовно, стати гармонійною частиною Всесвіту й зусиллями своєї волі витіснити дисгармонію, зло, що панує у світі.

В основу цього твору лягли автобіографічні факти. Задум написати такий твір виник у письменника під час відпочинку в селі Кононівка на Полтавщині. Приводом до написання послужили події 1905 року. Художньо висвітлюючи тему революції та її поразки, М. Коцюбинський висловив своє ідейно-естетичне кредо: література — явище естетики, але вона покликана до зображення «вірного малюнку різних сторін життя» і його глибокого філософського, соціального, психологічного, історичного осмислення.

Ліричний герой твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

Ліричний герой твору — митець, письменник. Він має автобіографічні риси, але він не тотожний Коцюбинському. Ліричний герой утілює ідейно-етичні якості всіх найкращих митців своєї епохи.

Аудіокнига «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий