«Катерина»:аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка

«Кохайтесь чорнобриві, та не з москалями» — саме цей вислів облетів майже увесь світ з однойменної соціально-побутової повісті «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка. Довірлива дівчина, яка вкотре повірила бридкому москалю, що це кохання на усе життя, але як завжди опинилась одна із дитиною. Сучасне суспільство демонструє те, що покинуті матері завжди перебувають під захистом державних органів, оскільки трагедія матері-одиначки – це справа двох людей, які колись були пов’язані між собою. Таким дівчатам скоріше співчувають, аніж засуджують їх у своєму виборі. Ц своєму творі Тарас Григорович Шевченко намагався донести те, що він засуджує відсутність моральних норм і прав у багатіїв, для яких доля не те що дівчини, а просто людини – ніщо.

Паспорт твору «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: ліро-епічна соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики.

Напрям, течія: реалізм (соціальна нерівність, типова жінка) із елементами романтизму (сильні почуття, винятковість жінки, трагізм її долі).

Система віршування: поєднання силабіки й силабо-тоніки, так званий «шевченківський вірш», коли в одному творі змінюються розміри, ритми, довжина рядків та ін.

Римування: непослідовне.

Строфа: нестрофічна будова.

Провідний мотив, мотиви: «доля жінки-покритки», «байстрюцтво як соціальне явище», «москаль як аморальний тип людини», «патріархальний устрій суспільства», «народна мораль», «соціальна нерівність».

Тема: зображення трагедії жінки-покритки і дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства.

Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки; засудження жорстокості, підступності, бездушності, розбещеності панів.

Тема твору «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка

Тематикою для написання твору «Катерина» стала трагічна доля жінки-одиначки та її дитини, яка залишилась без батька у кріпосному суспільстві. Оскільки у творі видно зіткнення різних культурних особливостей та традицій, людина може перебувати у болісному стані після того, коли зрозуміє, що все не так, як здавалось спочатку. Найгіршим є те, що одна зі сторін рано чи пізно проявить свою нездатність мати моральні принципи. Щодо Катерини, вона мала одну єдину провину – довірливість. Звичаї теж мають певні провини, які неможливо побачити одразу – це негнучкість, коли різні ситуації існують під впливом стереотипів.

Твір «Катерина» має певні особливості, які непритаманні іншим українським творам. Для твору характерні ліричні відступи, які у свою чергу містять свій власний розвиток подій. Це надає твору більш чіткого вираження авторського задуму та надає твору чіткого розмежування.

Ця поему була написана незадовго після викупу Тараса Григоровича Шевченка з кріпацтва. Під час допиту, автор сказав наступне: «Перший мій вірш під назвою «Катерина» я присвячую Жуковському, яке збуджувало у мені ентузіазм у малоросіянах і продовжив писати вірші, не залишаючи живопису.»

Твір «Катерина» є соціально-побутовою поемою, яка містить у собі елементи романтичної поетики, яка описує долю простої дівчини із села, яку колись забезпечував офіцер-дворянин. Це був перший твір, у якому письменник звернувся до болючої теми суспільства – жінка-покритка або жінка-матір. Згодом ця тема була охоплена і в таких відомих творах Тараса Григоровича Шевченка як «Відьма», «Наймичка», «Марія» і т.і.

Ідея твору «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка

Ідея вільного кохання – головна ідея, яка була використана у творі «Катерина». Через стереотипні погляди суспільства на багато речей, дівчата навіть не можуть самостійно обирати з ким їм будувати своє майбутнє, від кого народжувати дітей та де їм жити. Проте якщо подивитись з іншого боку, то деякі стереотипи мають конкретне пояснення, як наприклад у творі Тараса Григоровича Шевченка. Окрім вільного кохання, автор розповів про співчуття до дівчини, яку покинув пан через свою розбещеність з маленькою дитиною та пустив дівчину по світу. Тарас Григорович Шевченко намагався достукатись до кожного, аби таких дівчат не осуджували, а навпаки, намагались дати їм той захист, який вони змогли отримати від «коханого».

Проблематика твору «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка

Головними проблемами, які були порушені у творі «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка стали:

1. Страждання і любов;
2. Діти і батьки;
3. Моральні закони тогочасного світу та їх порушення;
4. Безвідповідальність та честь;
5. «Зняття рожевих окулярів».

Кожна із цих проблем є актуальної в сьогоднішньому суспільстві, де наче все стале краще, аніж тоді, проте насправді все тільки так здається.

Окрім того, що твір наділений багатьма цікавинками, Тарас Григорович Шевченко, як завжди, дуже влучно обирав слова та художні засоби, аби передати основний сенс твору.

Художні тропи, які наявні у творі «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка

1. Епітети – світ божий, московський син, діди високочолі;
2. Метафори – в’яне серце, буде серденько по волі гуляти;
3. Порівняння – як якодку, як пташечку ростила; воно, як янголятко;
4. Повтори – кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями!
5. Риторичні звертання – Боже ти мій!, Серце моє!;
6. Ліричні відступи – Катерино, серце моє; Сирота-собака має свою долю.

Що означає назва твору «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка?

Катерина – це головна героїня твору, яка наприкінці опиняється одна з дитиною, покинута москалевим паном. Тарас Шевченко описав Катерину, як дівчину, яка постійно потребує захисту. Якщо дивитись на ситуацію з різних сторін, то Катерина – це кожна покинута дівчина, яка через свою довірливість опиняється у критичній ситуації, де допомогти їй може лише здоровий ґлузд.

Тож, як казав відомий український письменник Тарас Григорович Шевченко: «Кохайтеся ж, чорнобриві, та не з москалями!»

Історія написання твору «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка

Поему «Катерина» Т. Шевченко присвятив В. Жуковському на пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

Критика твору «Катерина» Тараса Григоровича Шевченка