Вільний прояв особистості – це завжди неймовірно круто, адже таким чином можна легко проявити себе та продемонструвати усім власну неповторність та унікальність. Окрім того, людина має завжди зберігати у серці ті духовні цінності, які в неї вкладають впродовж усього життя, адже цінності – це найголовніше, що описує внутрішній стан людини.
Кожного разу, коли ви будете мати бажання поміркувати над духовними цінностями та унікальним проявом людини – звертайтесь до відомого твору «Ляльковий дім» відомого драматурга Ібсена.
Цікавим фактом цього твору є те, що він ще має назву «Нора» на честь дружини адвоката Хельмера.
Паспорт твору «Ляльковий дім» драматурга Генріка Ібсена
Автор – Генрік Ібсен
Рік написання – 1879
Жанр – соціально-психологічна драма.
Тема: духовне пробудження людини, її прагнення до вільного прояву себе як особистості.
Ідея: – заклик до збереження сімейних і відновлення загальнолюдських цінностей
Тематика твору «Ляльковий дім» драматурга Генріка Ібсена
1879 рік – це рік, коли відомий драматург Генрік Ібсен подарував світу соціально-психологічну драму, яка має назву «Ляльковий дім». Твір має цікаву тему, оскільки письменник вирішив зобразити духовне пробудження людини та її прагнення до прояву себе як вільної особистості. Ця п’єса займає окрему ділянку на творчому шляху Генріка Ібсена, адже усі вважають цей твір «реалістичним».
Твір «Ляльковий дім», написаний Генріком Ібсеном містить у собі неабиякі конфлікти, такі як:
- Соціальний конфлікт – природні людські прагнення стикаються із нелюдськими, які вважаються застиглою догмою суспільства; сюжетний – кримінальний і таємний вчинок Нори, що виступає несвідомим викликом у буржуазному життєустрої;
- Психологічний конфлікт – внутрішня та зовнішня боротьба Нори, її бажання розібратись у життєвих труднощах та усвідомити нарешті себе як унікальну особистість.
Звідси і випливає, що твір вважається соціально-психологічним, оскільки охоплює у собі одразу два конфлікти.
Головні герої твору «Ляльковий дім» драматурга Генріка Ібсена
Для більш детального ознайомлення із твором «Ляльковий дім» Генрік Ібсен знайомить нас із різними головними героями твору. До головних героїв твору «Ляльковий дім» належать:
- Крістіна Лінне – вона втратила абсолютно усе у своєму житті, а наразі чітко розуміє, що щастя у її житті – це жити хоча б заради когось. Згодом вона стає щасливою жінкою у шлюбі із Нільсом Крогстадом;
- Нільс Крогстад – дрібненький чиновник, який був давно вже морально спустошеним. Кохання в його душі пробуджує сумління та великодушність, а у фіналі соціально-психологічного твору він врешті-решт знайде родинний затишок із Крістіною Лінне;
- Доктор Ранк – друг родини, який усе своє життя кохає Нору. Він уособлює у собі справжнього друга та людини, яка по-справжньому кохає;
- Торвальд Хельмер – для нього Нора – це яскравий додаток до інтер’єру будинку. Вона для нього нижча істота, яка потребує його керівництва та заступництва.
Ідея написання твору «Ляльковий дім» Генріка Ібсена
Генрік Ібсен у своєму твору «Ляльковий дім» намагався донести те, аби людина завжди зберігала свої духовні та сімейні цінності задля подальшого їх відновлення. Чим далі йде розвиток суспільства, тим меншу увагу вони приділяють людським цінностям, які будувались впродовж десятиліть та століть. Наразі неможливо сказати однозначно про те, що кожна людина розуміє власні цінності і дотримується їх. Тож для написання твору «Ляльковий дім» Генрік Ібсен обрав саме таку влучну ідею.
Проблематика твору «Ляльковий дім» Генріка Ібсена
Генрік Ібсен у своєму творі «Ляльковий дім» зміг порушити важливі проблеми всього суспільства. До головних порушених проблем твору відносяться:
- Моральна відповідальність людини за її власний вибір;
- «Втрата ілюзії» через певні обставини;
- Істинні та фальшиві ідеали і цінності;
- Жіноча емансипація.
Кожна із цих проблем є доволі актуальною і сьогодні, а в цілому порушені проблеми мають неабиякий соціальний та психологічний характер.
Оскільки Генрік Ібсен зміг порушити важливі проблеми, письменник зміг також і використати певні художні образи, аби не говорити про них так відверто. Генрік Ібсен використовує у творі такі образи як:
- Ляльковий дім – символ фальшивих цінностей, де криється егоїзм, відсутність духовності. В такому домі кохання було іграшкою, а сімейна злагода, людська гідність і честь були фальшивими;
- Мигдалеве печиво – символ «внутрішнього Я» Нори, бо вона була для свого чоловіка лише лялькою, лише згодом вона змогла продемонструвати себе з іншого боку;
- Крогстад – символічний образ неприємності;
- Тарантела – символ невідворотньої катастрофи;
- Маскарадні костюми – символ ролі та масок героїв у реальному житті.
Композиція твору «Ляльковий дім» Генріка Ібсена
Розвиток дії. Крогстад шантажує Нору. Нора в розпачі шукає вихід зі складної ситуації і не знаходить його.
Кульмінація. Лист Крогстада. Торвальд дізнався про злочин Нори, а Нора почула справжнього Торвальда.
Розв’язка. Розпад сім’ї. Нора йде з дому.
Художні засоби твору «Ляльковий дім» Генріка Ібсена
Автор використовує і художні засоби, щоб створити реальні образи людей. Наприклад, діалоги й монологи. П’єса побудована на обміні репліками. Також є й ремарки, щоб читач розумів і уявляв картину, щоб дія оживала й існувала в якомусь просторі й часі. Немає ще жодного твору, в якому немає часу й простору.
Що означає назва твору «Ляльковий дім» Генріка Ібсена?
Свій твір «Ляльковий дім» Генрік Ібсен назвав саме так недарма. З самого дитинства Нора мріяла про ідеальну родину, яка буде жити разом із нею в ідеальному будинку. Ці мрії були схожими на ті, які вигадують собі дівчата під час активного грання ляльками, де лялькові будиночки – ідеальне місце для будь-якої дівчинки. Проте лялькою на цей опинилась сама Нора, бо спочатку нею користувався батько, а згодом і чоловік.
«Ляльковий дім» — це твір про фальшиві почуття і емоції. Коли ті мрієш побудувати щасливе життя, а виходить не існуючий ляльковий дім.
Історія написання твору «Ляльковий дім» Генріка Ібсена
“Ляльковий дім” Ібсена історія створення буде цікава і тим хто лише збирається читати цю пєсу, і тим хто вже осилив її зміст.
П’єса задумана в 1878 році (перші начерки з заголовком «Начерки до сучасної трагедії» датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році.
В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кілер (уроджена Петерсон, 1849-1932). Під впливом п’єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла у світ в 1869 році під псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою. Між ними зав’язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір’ю переїхала до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за ад’юнкта Віктора Кілера. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися припадки жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. В 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися до Швейцарії і Італії. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Килери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена.
Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, крупний комерсант. До моменту закінчення векселя Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель – але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім’ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, яке незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали душевнохворою, брехухою.
Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ібсеном. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому».
Переказ твору «Ляльковий дім» Генріка Ібсена
https://www.youtube.com/watch?v=bWU-DLinDBI&ab_channel=KsTs
