«Меланхолійний вальс»: аналіз, проблематика та паспорт твору Ольги Кобилянської

«Меланхолійний вальс»: аналіз, проблематика та паспорт твору Ольги Кобилянської Література

Мистецтво з давніх-давен почало модернізуватись та надихати людей на створення чогось особливого: музики, пісень, творів та інше. Воно завжди надихає та вдало розкриває талант будь-якої людини. А якщо у мистецтві значну роль відіграє жінка – це взагалі неймовірне відкриття для людства. Якщо трохи зануритись в історію, то можна побачити, що чоловіки навчались всьому раніше за дівчат, тому пізніше з’являється феміністичний рух та жага дівчат до рівноправ’я. Оскільки ця тема не була на той час досить актуальною, творів, які б демонстрували рівноправ’я чоловічої та жіночої половини населення не існувало. Проте українська письменниця Ольга Кобилянська, яка вирішила написати захоплюючий твір про дівчат-майстеринь, які на власному досвіді продемонстрували, що жінки вміють абсолютне усе в цьому світі. Вашій увазі представлений твір «Меланхолійний вальс».

Паспорт «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської

Назва – “Valse melancolique”

Автор – Ольга Кобилянська

Рік написання – 1897

Жанр – новела

Літературний рід – епос.

Літературний напрям: модернізм, неороматизм.

Тема – зображення життя жінок-інтелектуалок, які прагнуть краси в житті. 

Ідея – мистецтво є віддзеркаленням внутрішнього світу людини, її свободою. 

Тематика твору «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської

Жіноча краса залежить не лише від того, наскільки вона піклується про свій зовнішній вигляд. Головна краса, яка є у дівчат – це їх внутрішній світ. Ольга Кобилянська вирішила зобразити саме цей помисел у своєму творі «Меланхолійний вальс». Вона вирішила зобразити буденне життя інтелектуальних жінок, які постійно шукають красу.

Ольга Кобилянська створила три жіночі образи, кожен із яких символізував щось своє. Головними жінками твору стали:

  1. Софія Дорошенко – творча дівчина, яка мріяла швидше закінчити музичну консерваторію та стати відомою піаністкою. Деякі маленькі деталі, описані протягом твору говорять про те, що вона була нервовою, вразливою та чутливою до світу людиною Вона постійно замикалась у собі та намагалась знайти себе у цьому непростому Всесвіті. Для неї мистецтво завжди було можливістю розкрити свою особистість та знайти своє місце.
  2. Марта – дівчина, яка втілювала у себе любов до усього. Вона була еталоном стриманості, терплячості та жіночності. Вона була здатна обійняти весь світ, постійно навчалась різних мистецтв і мріяла стати вчителькою. Її жіночність та жага до дітей говорила про неї, що вона вроджена матір та неймовірно жіночна дівчина.
  3. Ганна – вибухова дівчина, проте мала чисту натуру. Її образ символізував емоційність, нестримність, вибуховість та непостійність. Вона ненавидить приписів у своєму житті та постійно прагне до розвитку. Її гаряча натура частенько могла змінюватись на добру та чуйну дівчину.
Цікаво:   «Сон» або «У всякого своя доля»: аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка

Ідея твору «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської

Вище зазначалось, що мистецтво для будь-якої людини є чимось особливим. Кожна людина, яка творить щось у цьому світі – унікальна. Ольга Кобилянська написала свій твір «Меланхолійний вальс» із метою продемонструвати, що мистецтво – це душа і внутрішній світ будь-якої людини. Це те, що допомагає відчувати свободу та легкість у своїх замислах.

Щоб краще зрозуміти сенс написання цього твору, Ольга Кобилянська дуже влучно обрала послідовність різних подій, які чітко описують емоційний та внутрішній стан кожної героїні. Композиція твору поділена на 5 етапів, до яких входять:

  • Експозиція – Марта розповідає про музику, про її життя із Ганною та вплив музики на її особистість;
  • Зав’язка – дівчата вирішують доєднати до себе третю подружку, яка буде жити разом із ними – Софія Дорошенко;
  • Розвиток дій – знайомство дівчат, їх інтереси та проблеми; пізніше всі дізнаються про смерть Софіїної матері;
  • Кульмінація – в Софії стався серцевий напад, вона просто згасла як сірник;
  • Розв’язка – три різні життєві шляхи у кожної дівчини:

Софія – смерть;

Ганна – переїзд до Італії;

Марта – заміжня дівчина.

Композиція твору «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської

Композиція, композиційно-стильові особливості: мотив вальсу у творі наскрізний і об’єднує всі події в завершене ціле.У заголовок новели авторка винесла назву музичного етюду «Valse melancolique», який створила і тричі виконувала протягом твору піаністка Софія. За настроєм він складався із двох частин — легкої і безтурботної спочатку та бентежної і трагічної наприкінці. Своє враження про нього Марта передала так: «Перша часть — повна веселості і грації, повна визову до танцю, а друга… О, та гама! Та нам добре знана ворохобна гама! Збігала шаленим льотом від ясних звуків до глибоких, а там — неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, топлення тонів, бій, — і знов збіг звуків удолину… відтак саме посередині гами смутний акорд-закінчення». Такий настрій твору ніби віддзеркалював щасливі та драматичні події, які переживала протягом свого короткого життя Софія Дорошенко.

Цікаво:   «Місяць на небі, зіроньки сяють»: аналіз, проблематика та паспорт родинно-побутової пісні

Проблематика твору «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської

Головними проблемами, які були описані у творі «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської стали:

  1. Рівноправність жіночої половини населення;
  2. Вільний вибір будь-якої особи у світі;
  3. Буденність життя та мистецтво;
  4. Реальний та музичний світ;
  5. Пошук справжнього жіночого щастя.

Кожна із цих проблем була розкрита не просто впродовж твору, кожна проблема – відголосок внутрішнього стану кожної героїні. Софія, Ганна та Марта мали різні проблеми, різні погляди на життя – саме це Ольга Кобилянська вдало продемонструвала у своєму твору «Меланхолійний вальс».

 Що означає назва твору «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської?

Мотив вальсу у цьому творі є доволі наскрізним. Вальс став лейтмотивом, на тлі якого було створено три влучних образи: піаністки Софії, вчительки Марти та художниці Ганни.

Заголовок новели – це етюд, який Софія виконувала протягом твору тричі. Він складається із двох основних частин, де перша – це легкість та безтурботність, а друга – бентежність та трагічність.

Майстерність письменниці Ольги Кобилянської полягає в тому, що вона у творі змогла відобразити чуттєвість жіночої душі.

Історія написання твору «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської

Новела «Меланхолійний вальс» має елементи автобіографізму. 

Уперше новелу Кобилянської надруковали в 1898 році в «Літературно – науковому віснику». 

Письменниця порівнювала своє життя з життям героїні твору Софії Дорошенко. У листі до Осипа Маковея від 17 лютого 1898 року вона писала: «Прочитали-сьте « Valse melancolique» і знаєте історію мого життя. Се моя історія. Більше не кажу нічого».

Цікаво:   «Наймичка»: аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка

Коли О.Кобилянську запитали про провідну думку новели, вона, дивуючись, відповіла зустрічним запитанням: «А чи ви маєте її, коли переживаєте настрій, який не дає вам спокою, викликає прагнення здійснити велику мрію, кличе вас кудись так сильно, що ви не можете навіть передати цього поклику?»

Коли ми слухаємо музичний твір, у кожного з нас виникають свої думки, асоціації, свої переживання. У цій новелі персонажем стає власне Музика.

 Твір “Меланхолійний вальс” став своєрідним продовженням новели «Impromptu phantasie». Ці дві новели поєднала між собою музика. Вона стала символом краси й високих душевних поривань. Музика допомогла розкрити важливу тему — тугу душевно багатої людини за далеким, майже недосяжним ідеалом.

Накресливши психологічні профілі й життєві долі трьох різних героїнь, авторка порушила проблеми духовного аристократизму й жіночої самореалізації, висвітлила філософський конфлікт між прагненням людини до краси й досконалості та обставинами реального життя.

Головні герої твору «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської

Музика — центральний образ твору;

Софія Дорошенко ─ творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні, яка зазнала приниження у житті (через нещасливе кохання).

Марта ─ втілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, «ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних робіт ручних». Готувалася стати вчителькою. За словами Ганни ─ вроджена жінка і матір.

Ганна ─ емоційна, нестримна, вибухова, непостійна. Однак натуру мала чисту, без фальшу. Її гарячковість швидко змінювалась добротою та чуйністю. Вона талановита і живе своїм ремеслом. В особистому житті не терпить приписів, їй байдуже, що скаже світ про її особисте життя. Мрія-розвиватися.

мати й дядько Софії, гуцули, господиня помешкання, її син.

Переказ твору «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий