«Наймичка»: аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка

«Наймичка»: аналіз, проблематика та паспорт твору Тараса Григоровича Шевченка Література

Одна із найболючіших тем не лише сьогодення, проте і тогочасного суспільства – соціальне приниження жінок. Наразі ця тема дуже голосно обговорюється як на телевізійний програмах, так і на спеціальних тренінгах по захисту прав жінок. Але якщо згадати історичні моменти того часу, то можна побачити, що соціальне гноблення жінок існувало вже тоді. Особлива увага була приділена жінкам, які були вагітними.

Тарас Григорович Шевченко – відомий український письменник, який постійно порушував важливі проблеми не просто українського народу, а всього суспільства. Одним із таких творів, де була показана тяжка доля жінки – твір «Наймичка». Він є актуальним і сьогодні, адже така проблема ще існує у нашому суспільстві.

Паспорт твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

Автор – Тарас Шевченко

Рік написання – 1845

Літературний рід – ліро-епос

Жанр – соціально-побутова поема

Тематика твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

Темою для написання соціально-побутової поеми «Наймичка» Тарас Григорович Шевченко вирішив обрати змалювання тяжкої долі закріпаченої жінки, яка страждала впродовж всього життя та якій довелось приховувати статус «матері».

Більш детально демонструється тематика твору, якщо правильно зрозуміти побудову твору, адже соціально-побутова поема «Наймичка» містить у собі пролог та 8 окремих частин. Перші чотири частини охоплені розповіддю про молоду дівчину-наймичку, а останні чотири – її вже не молоді літа та смерть.

Головні герої твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

Головні герої:

  • Ганна
  • Трохим
  • Настя
  • Марко
  • Катря
Цікаво:   «О панно Інно»: аналіз, проблематика та паспорт твору Павла Тичини

Композиція твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

Композиція твору виглядає наступним чином:

  1. Експозиція – автор знайомить читача із заможними хуторянами – дідом та бабою. Вони мають єдине горе – старість у самоті;
  2. Зав’язка – Трохим і Настя – головні герої твори знаходять біля свої дверей дитину та вирішують її всиновити;
  3. Розвиток дії – головна героїня Ганна – наймичка, яка поневіряється весь вік у чужих хатах, та врешті перемагає зло, аби бути поруч зі своїм сином;
  4. Кульмінаційний момент – перед самою смертю Ганна розповідає Маркові (своєму сину) таємницю;
  5. Зав’язка – наймичка помирає.

Художні засоби твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

  • Риторичні оклики:

— Ой, тумане, тумане,

Мій латаний талане

Ні, не дави, туманочку!

Єсть у мене… туманочку,

Туманочку, брате!!.

Долю виплачу сльозами

І пошлю до тебе! —

  • Метафора: — Тихий, тихий Дунай! Моїх діток забавляй.
  • Епітет: Молодиця молодая, тихий Дунай, жовтенький пісок, білих сорочках, темнім гаї, далекую дорогу; молода, білолиця; чужій теплій хаті.
  • Порівняння – Як тополя, похилилась; любо, як у раї; Сховалося у серці лихо, Як звір у темнім гаї.

Ідея написання твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

Засудити тогочасні умови в яких жінка не відчувала себе соціально-захищеною – головна ідея написання соціально-побутової поеми «Наймичка». Окрім цього письменник виділив дві основні думки твору, які звучать наступним чином:

  1. Матір – це найкраще та найсвятіше, що має кожна людина;
  2. «Я каралась, Весь вік в чужій хаті, Прости мене, мій синочку, Я твоя мати».

Особливо друга думка твору чітко виражає проблему того, що жінка не була захищеною, а тому їй доводилось постійно відмовлятись від своїх дітей, аби зберегти і дитину, і себе.

Головною героїнею твору виступає Ганна, яка була безталанною жінкою, наймичкою та жертвою від свавілля пана. Вона була працьовитою, скромною, уважною та мудрою жінкою, але мала дуже тяжку долю. Материнський обов’язок – це єдине, про що Ганна ніколи не забувала.

Цікаво:   «Два кольори»: аналіз, проблематика та паспорт твору Дмитра Павличка

Ганна мала риси характеру, які притаманні найкращим матерям у всьому світі. Вона була люблячою матір’ю, щирою, простою та відвертою жінкою. Завжди була працьовита та щедра, дотримувалась усіх обрядів та поважала людей.

Проблематика твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

Якщо розглядати менш детально кожну порушену проблему, то можна дійти висновку, що весь твір побудований на проблемах жінки із різними категоріями. Головними проблемами, які порушив Тарас Григорович Шевченко у соціально-побутовій поемі «Наймичка» є:

  1. Жінка і оточуюче її суспільство;
  2. Жінка та обставини, в яких вона опинилась не за власного бажання;
  3. Жінка та її материнська совість;
  4. Стосунки між різними поколіннями.

Кожна із цих тем, а особливо материнська совість видніється впродовж читання твору. Оскільки Ганна ніколи не забувала про те, що вона матір, то значить її совість перед сином була чиста, адже вона не могла нічого змінити в тій ситуації, в якій опинилась.

Інші літературні критики та письменники, а особливо Іван Франко, який дуже полюбляв творчість Тараса Григоровича Шевченка – не залишились осторонь та розповіли власні думки і враження від соціально-побутової поеми «Наймичка».

Іван Франко сказав: «Наймичка» — це тонка натура, яка містить у собі глибокі почуття. Жива, сильна та високопоставлена жінка, яка не відрікається своєї дитини, адже здатна перемогти те, що заслонює перед нею світ. Вона змогла заставити себе забути про саму себе та віддати власне життя заради майбутнього свого сина.

Іван Франко назвав соціально-побутову поему «Наймичка» — «безсмертний поетичний твір», а далі додав: «Він належить до найбільших тріумфів правдивої штуки і мусить уважатися за найкращий доказ геніальності Тараса Григоровича Шевченка».

Що означає назва твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка?

Твір «Наймичка» розповідає про важку долю жінки, яка вже мала маленького сина. Тарас Григорович Шевченко назвав цей твір саме так, бо головною героїнею виступає Ганна, яка була закріпачена та потерпала від знущань багатого пана. Вона і є та наймичка, яка готова була віддати власне життя заради щасливого майбутнього своєї дитини.

Цікаво:   «Інститутка»: аналіз, проблематика та паспорт Марка Вовчка

Історія написання твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

Історія створення. Поема «Наймичка» написана в 1845 р. Вона увійшла до збірки «Три літа» й належить до тих небагатьох творів, які опубліковані за життя Т. Шевченка. Зробив це друг поета Пантелеймон Куліш у 1857 р. в другому томі своїх «Записок о Южной Руси», коли Т. Шевченко був на засланні, а його твори були під забороною. П. Куліш вигадав історію про те, що текст цього твору знайшов в альбомі якоїсь панночки, отож прізвище автора не було вказано. Удруге поему надруковано в «Кобзарі» 1860 р. Звідси — відлік її читацької популярності донині.

Орієнтовно в 1852-1853 рр. Т. Шевченко написав однойменну повість російською мовою.

Критика твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

У поемі «Наймичка» Т. Шевченко продовжує тему зведеної дівчини, покритки, долі дитини-байстряти. На відміну від Катерини, героїні однойменної Шевченкової поеми, Ганна знайшла в собі сили подбати про свою дитину. Вона підкинула сина бездітному багатому подружжю, а через рік пішла до них наймичкою. Усе життя була поряд із дитиною, терпіла страшні душевні муки, але не могла назвати Марка сином. І призналася у своєму материнстві тільки перед смертю. її материнська самовідданість гідна великої поваги, хоч, а звичаями тих часів, таких матерів-покриток лише засуджували, сміялися з них.

Аудіокнига твору «Наймичка» Тараса Григоровича Шевченка

 

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий