«О слово рідне, орле скутий»: аналіз, проблематика та паспорт твору Олександра Олеся

«О слово рідне, орле скутий»: аналіз, проблематика та паспорт твору Олександра Олеся Література

Історична доля будь-якого народу завжди оспівується в багатьох творах, які потім із покоління в покоління читачі передають власні емоції та переживання. Проте не всі поети вміють це робити так красномовно, як це зробив видатний український поет Олександр Олесь у своєму творі «О слово рідне, орле скутий». Кожного разу, аналізуючи різні твори українських письменників, кожен має хоча б один твір, який написаний у вигляді патріотичного звертання до майбутнього покоління. Якраз твір «О слово рідне, орле скутий» — це ніби медитація, яка має нотки історії та філософії та власного осмислення автором ролі рідного слова, а також загальне значення митця в історичному майбутньому народу.

«О слово рідне, орле скутий» — це своєрідний гімн, який розповідає значення рідного слова для кожної людини. Олександр Олесь зміг влучно прославити народ, який попри страшні години та перешкоди зберігає свою мову та закликає усіх небайдужих продовжувати цю благородну справу в ім’я щасливого майбутнього Батьківщини.

Паспорт твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

Автор – Олександр Олесь

Рік написання –  1907

Рід літератури – лірика.

Вид лірики – патріотична

Жанр «О слово рідне! Орле скутий!»: ліричний вірш.

За жанром це – медитація, історико-філософське осмислення ролі рідного слова, загалом митця в історичній долі народу.

Художній напрям, стиль: модернізм, символізм.

Мотиви: «сила слова», «національне безпам’ятство», «краса слова», «слово — зброя»; «місія митця».

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.

Римування: кільцеве

Тематика твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

Олександр Олесь написав патріотичний твір недарма, адже головною темою виступає заклик побратимів зберігати власну мову та любити такі рідні усім слова.

Кожного разу, коли поети прославляють українську мову у своїх творах, читач може побачити, що це саме те, чого прагне звичайний народ, який постійно бореться за свободу у виборі власної мови.

Цікаво:   «Хіба ревуть воли, як ясла повні»: аналіз, проблематика та паспорт роману Панаса Мирного та Івана Рудченка

Художні засоби твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

Для більш яскравого відображення усіх емоцій та почуттів, автор звертається до використання художніх засобів, які допомагають розкрити тематику та основні мотиви написання патріотичного вірша «О слово рідне, орле скутий». До художніх засобів у творі належать:

  1. Алітерація;
  2. Епітети;
  3. Метафори;
  4. Метонімії;
  5. Порівняння;
  6. Риторичні звертання та оклики;
  7. Риторичні заперечення;
  8. Риторичні питання.

Ідея написання твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

Рідне слово – це духовна зброя, яка має бути присутньої у душі кожної поважаючої себе людини – саме так звучить головна ідея твору «О слово рідне, орле скутий».

Переконання митця в тому, що рідне слово – драматична історія українського народу, де слова виступають у ролі духовної зброї – саме з цього твердження випливає основна ідея написання твору «О слово рідне, орле скутий». Окрім цього, Олександр Олесь дуже влучно обрав декілька мотивів, які чітко вказують на актуальність вірша і сьогодні. До провідних мотивів твору належать:

  1. Сила слова;
  2. Національне безпам’ятство;
  3. Краса слова;
  4. Слово – духовна зброя;
  5. Місія митця у суспільстві.

Художні образи твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

Кожен із цих мотивів чітко відображається впродовж всього твору, тож помітити їх в цілому не важко. Окрім використання художніх засобів, Олександр Олесь також звернув неабияку увагу щодо художніх образів, які мають свої символи. Наприклад:

  1. Люди – в першу чергу це ліричний герой, який полюбляє свою Батьківщину і пишається своєю мовою. Окрім цього він бере активну участь у громадянській активності;
  2. Дітвора – українці, які вже стали чужинцями, оскільки не сприймають власну мову та країну, де вони живуть;
  3. Природа – орли, дерева, зорі, Дніпро, сонце та дощ;
  4. Предмети і явища – слово, шум, музика, спів, рев та меч.

Якщо розбирати саме символічні образи у творі, то скутий орел – це символ свободи та сили, судний дощ – символ покарання народу за їх безпам’ятство, сонце – символ нового життя, меч – символ сили слова.

Композиція патріотичного вірша «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

Композиція твору налічує у собі три основні частини, які виконують роль тези, антитези та синтезу. Сам твір побудований таким чином, ніби автора звертається у формі монологу до своїх побратимів із закликом поважати та шанувати рідну мову.

Антитеза вірша повністю демонструє основний сюжет твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся. За допомогою епітетів та метафор, автор підкреслює, що українське слово – це ніби скутий орел, який перебуває у лапах поневоленого народу. Хоча сам автор мріє про те, аби українська мова знову лунала у кожному куточку світу та була вільна, як і його улюблений народ.

Цікаво:   «Майстер і Маргарита»: аналіз, проблематика та паспорт твору Михайла Булгакова

Що означає назва патріотичного вірша «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся?

Як вже відомо, головною темою та ідеєю твору Олександра Олеся «О слово рідне, орле скутий» виступають монологи автора та заклик до любові рідного слова, а також роль митця у формуванні історичного минулого народу. Таким чином можна стверджувати, що автор обрав саме цю назву через те, що більшість чужинців перестали сприймати мову та рідне слово і воно ніби скутий орел постійно б’ється незрозуміло за що. Олександр Олесь як завжди дуже вміло змалював духовний внутрішній стан тих, хто всім серцем кохає свою Батьківщину і свою мову, використовуючи найкращі барви української мови.

Історія написання твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

Твір «О слово рідне! Орле скутий!..» належить до громадянської лірики. Автор у ньому осмислив тему рідного слова в народному житті.

Для повнішого розуміння поезії слід урахувати історико-культурний контекст. Твір був написаний у 1907 році, після кількох десятиліть переслідування українського слова. Валуєвський циркуляр та Емський акт забороняли повноцінне використання української мови, і лише після революції 1905 року заборони поступово відходили в минуле.

Зрозуміло, чому саме поет використав на позначення рідного слова образ «скутого орла». Він символізує волелюбність і великі, ще не задіяні повною мірою потенційні можливості мови в розбудові національного життя. У часи випробувань саме мова допомагала українцям опиратися поневоленню. Вона й досі залишається ефективною духовною зброєю в боротьбі за свободу й незалежність.

У першій строфі автор указав не лише на загрозу з боку чужинців-поневолювачів. Він порушив важливе питання внутрішньої несвободи та пов’язав його з проблемою батьків і дітей. Слово — це ще й «співочий грім батьків», «дітьми безпам’ятно забутий». Не в останню чергу байдужість і забуття самих українців спричинилися до обмеження можливостей рідного слова.

Друга строфа встановлює стійкі асоціації між мовою й батьківщиною. А деякі рядки взагалі сприймаються як алюзії до відомих образів Шевченкового «Заповіту» («Шовковий спів степів широких, / Дніпра між ними левій рев…»). У третій строфі символ слова-меча перегукується з образністю поезії Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця…». Однак в Олександра Олеся слово не лише «меч», а й «сонце», здатне осяяти й очистити «дощами судними» рідну землю.

Цікаво:   «Легенда про вічне життя»: аналіз, проблематика та паспорт твору Івана Франка

Ця спроможність слова змінювати й оновлювати життя розкривається в майстерному поєднанні яскравої символіки й піднесеної ораторської інтонації.

Критика твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

У збірці «Будь мечем моїм…» О. Олесь, роз­виваючи традицію Т. Шевченка та Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється ним і нищівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють рито­ричні вигуки й звертання. Красу, мелодійність і багатство української мови О. Олесь розкриває через емоційно насичені пейзажні порівняння, мета­форичні епітети (співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра). Ідея вірша висловлена в міфологічно-біблійних символах меча, сонця, судних дощів. Меч тут символізує войовничу грань українського слова, а отже, і самої на­шої національної душі; сонце — миролюбну, окрилену, творчу властивості мови. У будь-якому разі автор переконаний, що мовне, національне від­родження України обов’язково стане судними дощами для її ворогів.

Турбота поета про долю рідного слова, «чужинцям кинутого на сміх», особливо гостро поставлена у поезії «О слово рідне! Орле скутий!» Як і в багатьох інших випадках, громадянський пафос вірша тут поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Вже у другій строфі значення рідної мови у духовному житті людини та її велич асоціюється з розкішшю природи, яку О. Олесь завжди вмів змалювати найкращими барвами.

Ліричний герой твору «О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

Ліричний герой — людина-патріот, яка любить рідну мову й займає активну громадянську позицію. Ліричний герой звертається до слова, називаючи його скутим орлом — говорить, що слово чужинцям кинутого на сміх безпам’ятними дітьми — показує красу слова — звертається до слова бути його мечем, сонцем, дощем судним для краю рідного.

«О слово рідне, орле скутий» Олександра Олеся

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам’ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев…

О слово! будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий