Величезна кількість різних подій, які змушували український народ потерпати від загарбників загартовували у ньому неабияку хоробрість та міцність духу. Одним із яскравих прикладів подій, які згуртували український народ – бій під Крутами, який відбувся 29 січня 1918 року. В той час у цій битві приймали участь студенти та учнів, але вони робили це доволі мужньо.
Павло Тичина є одним із тих українських авторів, хто своїм чесним словом описав події та висловив через вірш власну подяку за те, що бійці мужньо стояли до останнього та боронили кордони власної держави. «Пам’яті тридцяти» — саме цей вірш був написаний письменником для висловлення власних емоцій стосовно подій 20-го століття.
Паспорт твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини
Автор – Павло Тичина
Рік написання – 1918
Літературний рід: лірика.
Жанр: громадянська лірика
Жанр: вірш-реквієм, поетична епітафія.
Напрям, течія: модернізм.
Віршовий розмір: хорей.
Римування: перехресне; римуються окремі звуки
Провідний мотив, мотиви: вірш проймає скорботно-патетична тональність туги, печалі, жалю, страждання.
Тематика твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини
Головною темою для написання свого вірша «Пам’яті тридцяти» Павло Тичина обрав ілюстрацію самопожертви заради власної держави. Письменник дуже влучно обирає тему твору, адже більшість бійців – це студенти та учні, які попри усілякі можливі наслідки погодились на відстоювання кордонів своєї території.
Для більш точного розуміння сенсу написання твору, Павло Тичина до символічних образів, які демонструють читачеві настрій вірша та передають основний мотив – піти на жертви заради своєї країни.
Образи твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини
Головними символічними образами твору «Пам’яті тридцяти» виступають:
- Сонце – символізує Всевидяще божество, славу, велич та правосуддя;
- Вітер – символізує дух, невловимість, швидкість, шкоду, руйнацію, в той же час – оновлення;
- Дніпро – символізує Україну, долю народу, велич, нездоланність, славу, козацьку волю, звитяг, священну ріку українського народу;
- Кривава дорога – символізує нещасливе майбутнє;
- Каїн – символізує зрадника свого народу.
Окрім символічних образів, які надають віршу особливий колорит, головним героєм виступає ліричний герой, який увібрав у собі душі 30-х молодих українців, які загинули під час важкого протистояння у 1918 році.
Проте вірш несе у собі не горе та смуток за загиблими юнаками. Вірш має настрій урочистості та піднесеності, звісно, іноді можна відчувати біль та відчай, проте не зневіра. Твір насичений історичними подіями, власними емоціями та почуттями автора і возносить пам’ять про загиблих юнаків у запеклій боротьбі під Крутами.
Ідея написання твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини
Утвердити патріотизм, героїзм і гуманізм, осудити жорстокість та терор, змалювати класову ненависть – головні ідеї написання твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини. Всі прекрасно розуміють те, що неможливо приховати біль та смуток за загиблими юнаками, але ж потрібно розуміти, що все це робилось задля яскравого майбутнього для України.
Для того, аби більш тонко зрозуміти емоцій та почуття у творі «Пам’яті тридцяти», Павло Тичина звертається до використання художніх особливостей, які допомагають читачам більш детально і для себе визначити настрій та почути власні думки.
Художні засоби твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини
Художні засоби, які використані у творі «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини є:
- Епітети – славні, молоді, український цвіт, кривава дорога, коханий край;
- Метафори – квітне сонце, грає вітер, рука посміла знятись, вмерли в Новім Заповіті;
- Риторичні оклики – на Аскольдовій могилі український цвіт!, Боже, покарай! – демонструють подвиги юнаків-патріотів у бої під Крутами 1918 року, які боронили українську землю;
- Риторичні запитання – «На кого посміла знятись зрадника рука?», «На кого завзявся Каїн?»;
- Анафора – «на Аскольдовій могилі».
Кожен із цих художніх засобів дуже влучно передає емоційний стан вірша та надихає зрозуміти читача, як важко було вибороти незалежність.
Що означає назва твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини?
Поезія «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини зображує трагедію 30-х юнаків, які загинули під час запеклого бою у 1918 році. Письменник наголошує, що щасливе майбутнє буде йти лише «кривавою дорогою». Він засуджує усіх тих, хто зміг підняти свої руки на «український цвіт» і хто намагався загарбати собі здобутки української держави.
Твір «Пам’яті тридцяти» написаний на честь загиблих тридцяти юнаків, які мужньо вистоювали у боротьбі за щасливе майбутнє своєї Батьківщини.
Твір був написаний у той же рік, коли і відбувались події під Крутами. Павло Тичина вирішив присвятити твір тим молодим студентам та ще зовсім юним учням, які боронили державу. Саме вони змогли стримати тяжкий наступ російської армії та полягли в нерівній боротьбі із ворогом. Після розстрілу деякий час було заборонено ховати молодих юнаків.
Письменник Павло Тичина був дуже вражений тим, скільки сміливості було у цих юнаків, саме тому він назвав їх «цвітом нації», адже саме завдяки ним наші побратими зараз можуть жити ц вільній та незалежній державі. Саме ці хлопці зробили вагомий внесок у майбутнє українського народу та Батьківщини в цілому.
Історія написання твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини
Цей твір Павло Тичина написав у рік, коли відбувся бій під Крутами. Поет присвятив його молодим захисникам України, які були лише студентами та гімназистами, хлопцям, які загинули в січні 1918 року біля селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських військ та полягли в нерівному бою із ворогами. А після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих
Павла Тичину неймовірно вразила смерть юнаків, цвіту української нації. Ці хлопці принесли в жертву життя, щоб захистити Батьківщину та його національні ідеали.
Критика твору «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини
Вірш «Пам’яти тридцяти» — громадянська лірика. В основі твору — дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві.
Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує борців за волю. Ці почуття передаються й читачам. Авторська оцінка зображуваного в кожному слові, народженому спалахом болю. Автор пророкує:
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ!
Це означає, що щастя не буде, на крові його не збудуєш. І вибрана дорога приречена на невдачу, загибель. Пророцтво поета є провідною думкою твору.
Життя і смерть, щастя і горе, святість і гріховність, любов і ненависть — усе поряд. Філософські роздуми над поезію приведуть до думки про вічність людських діянь: ніщо не минає безслідно. І через роки розплата за злочин наздожене того, хто його скоїв. Час є найвищим суддею. «Боже, покарай…» — за християнською мораллю лише Бог має право карати. Тому ж насильно нав’язаний шлях і зазнав краху. Молодий поет у 1918 році сказав (прорік) те, що не вдалося вгледіти політикам. Поезія, як відомо, належить до категорій вічних, бо має здатність передбачити, передчувати. Якщо, звичайно, слова й думки поета поєднані з вічністю. Саме це можна сказати про раннього Тичину…
«Новий Заповіт», «Слава святих», «Боже, покарай» — таке наближення до вічності ще більше підкреслює філософію буття, мораль, закони Всесвіту, його гармонію, ритм і єдність. Роздуми спонукають до висновку: жити слід за законами Вічності. Яке ж почуття домінує у вірші? Туга, печаль, жаль, страждання — і прохання в Бога помсти. Бо хіба така жорстокість може бути не покараною?
«Пам’яті тридцяти» Павла Тичини
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
