«Пісня про рушник»: аналіз, проблематика та паспорт твору Андрія Малишка

«Пісня про рушник»: аналіз, проблематика та паспорт твору Андрія Малишка Література

Матуся – найрідніша людина, яка є у будь-якої людини. Саме вона нас виховувала, годувала, ночей недосипала, постійно мучилась із нашими дитячими проблемами. Саме вона є найкращим другом, найціннішою людиною та найкращим у світі порадником.

Велика кількість творів присвячується саме мамам, адже кожна людина розуміє, що без її допомоги та кохання – ми були б ніким. Вона як ніхто знає, що краще дати своїй дитині, аби вона була щасливою та коханою.

Андрій Малишко оспівує тему матері, оскільки вона є однією із наскрізних тем у його творчості. Все найдорожче та найрідніше пов’язане саме із образом матінки. Одним із творів, у якому автор оспівує любов до своєї матері є «Пісня про рушник».

Паспорт твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка

Автор – Андрій Малишко

Рік написання: 1959.

Збірка – “Серце моєї матері”

Рід: лірика.

Жанр: пісня

Вид лірики: інтимна з елементами філософської.

Напрям: модернізм (умовно).

Течія: неоромантизм.

Основна думка: материнський рушник для її дитини — щастя, доля, любов.

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: 4-стопний анапест

Строфа: чотиривірш (катрен) із двовіршем (рефреном, приспівом).

Кількість строф: 3.

Римування: перехресне (абаб).

Тематика твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка

Головною темою для написання твору «Пісня про рушник», як зазначалось вище – уславлення та оспівування любові до людини, яка витрачає усе життя для того, аби її дитина мала усе в цьому світі. Андрій Малишко висловлює власні почуття до своїй матері, яка впродовж всього життя допомагала йому.

Цікаво:   «Ой Морозе, Морозенку»: аналіз, проблематика та паспорт історичної пісні

Івга Базилиха – людина, чий образ завжди описується у багатьох творах Андрія Малишка. Саме вона навчила молодого письменника любові, красі, добру. Образ матері у творах Андрія Малишка – образ рідної Батьківщини. Автор завжди пише про те, наскільки сильно він кохає свою маму і постійно згадує її у різних своїх творах.

Символічні образи твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка

Особливу увагу привертає використання певних художніх символічних образів у творі «Пісня про рушник» Андрія Малишка:

  1. Рушник – символ життєвої людської дороги та благословення матері;
  2. Дорога – життєва дорога до світлого майбутнього;
  3. Мати – любов та турбота;
  4. Очі – дзеркало людської душі;
  5. Діброва – рідна ненька-земля;
  6. Слухові образи – символи тихого шелесту трав, щебетання рідних дібров;
  7. Зоровий образ – символ цвіту росянистої доріжки, материнської усмішки, блакитних очей та зелених дібров;
  8. Образ-символ – найважливіший та найрідніший для кожної людини образ Батьківщини, а також матері, яка впродовж всього життя оберігає свою дитину від негаразд.

Художні засоби твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка

Окрім влучних образів Андрій Малишко також звертається до художніх засобів, які надають особливого колориту твору «Пісня про рушник»:.

  1. Звертання – Рідна мати моя;
  2. Епітети – далека дорога, засмучені очі, незрадлива, вірна усмішка, тихий шелест трав;
  3. Повтори – «І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала», «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші блакитні твої», «І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю, І дитинство, й розлука, і вірна любов»;
  4. Метафори – «цвіте доріжка», «шелест трав», «щебетання дібров», «оживе… і дитинство, і розлука, і вірна любов»;
  5. Порівняння – той рушник простелю, наче долю.

Ідея написання твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка

Головною ідеєю для написання твору «Пісня про рушник», Андрій Малишко вирішив обрати шанобливе ставлення людства до найріднішою людини у світі – матері.

Кожна людина повинна зрозуміти, що попри всі негаразди та незрозумілі ситуації між батьками, мама – це та людина, яка буде стояти на вашому боці до останнього, навіть в той момент, коли розуміє, що ви не праві.

Цікаво:   «Синій птах»: аналіз, проблематика та паспорт твору Моріса Метерлінка

Андрій Малишко доречно використовує певну композицію твору, адже читати твір у формі вірша доволі легко та більш детально можна розглянути справжні почуття автора до рідної неньки.

Композиція твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка написана у формі монолога-звернення до матері сина. Сама пісня невелика за обсягом, а слова про матір виникають не дуже й часто. Проте це не заважає її образу фігурувати найбільше у творі, адже Андрій Малишко доречно показав образ матері виразним, яскравим та зігрітим синівськими почуттями.

Саме форма монологу-звернення відображає найніжніші слова, для того аби висловити подяку своїй матері за її постійну турботу та вірну любов до сина.

Пісня налічує у собі всього шість куплетів, де три з них мають 4 рядки, а всі інші по 2 рядки. Кожен рядок між собою перемежовується.

Ідейно-художній аналіз твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка

Велика теплота, яка закарбована у душі ліричного героя до рідної матері, відображена у творі «Пісня про рушник» Андрія Малишка. Матір постійно намагалась прилучити дитинку до найпрекрасніших чудес у цьому світі, постійно недосипала та намагалась створити для своєї дитини найкращі умови для життя.

Світле, радісне, проте пройняте розлукою звучання пісні розповідає і також сонячний, прекрасний пейзаж. Завдяки неймовірним картинам були розкриті почуття синівської любові до матері і навпаки. Росянисті доріжки, зелений луг, солов’їний гай, тихий шелест трав та щебетання діброви – усі ці прикмети створюють цілісну картину сонячного весняного ранку та детально відображають настрій ліричного героя, бо саме усе це викликає у ньому певні спогади про щасливе дитинство поряд із матір’ю.

Історія написання твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка

Найкращою з-поміж Малишкових пісень, а може, й найпопулярнішою, в повному розумінні слова народною піснею, якій судилося довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Пісня перекладена тридцятьма п’ятьма мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері» (1959).

Цікаво:   «Ляльковий дім»: аналіз, проблематика та паспорт твору драматурга Генріка Ібсена

Створена ця пісня на міцній народній основі. З народної творчості взято й сам рушник вишиваний.

Критика твору «Пісня про рушник» Андрія Малишка

Пісня про рушник” на слова А. Малишка та музику П. Майбороди звучить і донині на всіх континентах Землі, тому що почуття, висловлені в ній, близькі, дорогі кожній людині. Це любов до матері, вдячність їй за недоспані ночі, за постійну турботу, за незрадливу усмішку, за те, що зростила й вивела у широкий світ.

Матері намагаються вкласти в душу дитини все найкраще, вберегти від лихого своєю молитвою. Тому такі щирі, теплі, задушевні слова й вилилися із серця поета, знайшли відгук у серцях мільйонів.

«Пісня про рушник» Андрія Малишка

Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю –
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю –
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий