Історичні твори є дуже важливими для українського народу. Саме через твори, які описують події тогочасного суспільства, саме завдяки їхнім досягненням ми маємо змогу наразі жити в іншій країни.
Патріотизм повинен бути у кожного народу, адже саме завдяки ньому в подальшому не відбувається пригнічення власної Батьківщини. Все це та інші відомі проблеми, події та ідеї були описані у відомому творі «Повість минулих літ», автором якого вважають Нестора Літописця. Події, які описані у цьому творі розповідають історію України аж до початку 12-го сторіччя.
Паспорт літопису «Повість минулих літ» Нестора Літописця
Автор «Повість минулих літ»: літописець-чернець Нестор.
Жанр «Повість минулих літ»: літопис (належить до оригінальної літератури княжої Руси-України).
Тематика літопису «Повість минулих літ» Нестора Літописця
Висвітлити історичне походження східних слов’ян та князівської влади, утвердити християнство на тогочасній Русі, а також розповісти українському народу про виникнення слов’янської писемності – саме ці три теми зміг висвітлити Нестор Літописець у своєму творі «Повість минулих літ».
Оригінальний твір «Повість минулих літ» не зберігся, проте з того часу і до сьогодення він майорить у списках творів 14-14 сторіччя. Найдавніші списки – це Лаврентіївський та Іпатіївський, які були написані з 14 по 15 сторіччя.
Літопис «Повість минулих літ» створювали багато митців впродовж тривалого часу, проте вже на початку 12 сторіччя був завершений, а упорядковував події за датами і назвав твір «Повість минулих літ» саме Нестор Літописець. Цей літопис вважається найвдалішою редакцією автора.
Єдина композиція літопису «Повість минулих літ» відсутня, але її жанрова особливість притаманна і редакційному варіанту. Твір налічує у собі велику кількість богословських трактатів, житія святих, фольклорних та топонімічних легенд, історичних сказань, ділових документацій за хронологічною послідовністю, воїнських повістей, обрядових поезій та повчальних діалогів та монологів різних персонажів.
Ідея написання літопису «Повість минулих літ» Нестора Літописця
Возвеличити давність слов’янського народу, уславити загальноруський патріотизм – саме так звучить головна ідея написання та редакції літопису «Повість минулих літ». Твір вважається літописом, бо він написаний у хронологічній послідовності із використанням вагомих для світу документів.
Сюжет твору розповідає читачам про серію оповідань про відому княгиню того часу – Ольгу, розповіді про князя Святослава, сказання про Бориса і Гліба. Окрім цього твір містить у собі опис невдалого походу Ігоря Святославовича, розповідь про смерть Феодосія Печерського. Завершальним періодом у становленні майбутньої Русі стала смерть Святополка, яка відбулась у 1113 році. Саме цією подією і завершується величезний історіографічний твір «Повість минулих літ».
Жанрова та стильова неоднорідність літопису дає поштовх для написання його неабиякою мовою. Мова твору – це суміш текстів, які були написані східнослов’янською або церковнослов’янською мовами, де наявне чергування середніх і високих стилів.
Художні засоби літопису «Повість минулих літ» Нестора Літописця
Окрім використання не дуже зрозумілою нам мови, літопис «Повість минулих літ» Нестора Літописця налічує у собі також і художні засоби, такі як, метафори та порівняння (як терен в серці, вірні люди). Окрім влучних художніх засобів у творі також наявні приказки і прислів’я, наприклад, «Не похваляться сильні силою своєю». Розповіді подій, які відбуваються у творі ведуться переважно від третьої особи, проте наявні діалоги та риторичні запитання.
Цікавим фактом про літопис «Повісті минулих літ» є те, що за його зразком в подальших сторіччях складались літописи Київський та Галицько-Волинський. Якщо взяти всі ці три літописи, то вони мають назву «Літописи руські» — саме він вважається найбільшою книгою, яка описує події у часи Київської Русі.
Художній аналіз літопису «Повість минулих літ» Нестора Літописця
Літопис «Повість минулих літ» вважається першим літописом, який дійшов до сьогодення, а також він має назву «Початковий літопис». Саме цей твір неабияк вплинув на історичний розвиток українського народу від найдавніших часів і до моменту життя автора літопису «Повість минулих літ» — Нестора Літописця.
Провідним мотивом написання літопису «Повість минулих літ» вважається захоплення героїчними подіями часів Київської Русі, а також невмирущий глибокий сум через княжі міжусобиці і лиха, які були створені ординцями.
Літопис «Повість минулих літ» Нестора Літописця – це не просто історичний підручник, це скарбниця, яка містить у собі поетичні та епічні сказання, байки та оповідання. Літопис розповідає читачам історичне минуле досить спокійно, але іноді і з драматичними епізодами, де наявні неабиякі емоційні сплески.
Для того, аби чітко розуміти власне походження, вміти аналізувати події минулого із сьогоденням – неодмінно варто познайомитись із найбагатшою книгою у світі, яка розповідає усі події до 12 сторіччя, які вплинули на подальший розвиток української держави.
Історія написання літопису «Повість минулих літ» Нестора Літописця
Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках ХІV–ХV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський (1377) та Іпатіївський (ХV ст.). Перший здобув свою назву від імені переписувача чернеця Лаврентія, а інший було знайдено у костромському Іпатіївському монастирі.
Літопис створювався впродовж тривалого часу багатьма митцями, але на початку ХІІ ст. завершив, упорядкував і дав назву літопису київський монах — чернець Нестор. Існують також ще дві редакції «Повісті…»: одну з них зробив ігумен Сильвестр на замовлення Володимира Мономаха, іншу редакцію було здійснено для сина Володимира Мстислава Мономаха. Найвдалішою прийнято вважати саме редакцію Нестора Літописця.
