Історичні твори займають окрему полицю у будь-якій бібліотеці світу, бо саме вони якомога точніше зможуть передати та детально описати події, які відбувались багато років тому. Українська історія взагалі дуже цікава штука, не кажучи вже про те, що майже усі події, які відбувались із нашою країною протягом усього часу були описані різними українськими авторами і було піднесено усе в різному вигляді.
Якнайкраще допомагає у осмисленні помилок минулого для щасливого майбутнього саме народна творчість. З її допомогою народ звикає до того, що саме їх історія повинна бути на полицях усіх бібліотек світу, аби в подальшому не лише вони не припускались цих помилок, а й інші народи світу.
На сьогоднішній день, Україна – незалежна держава, тому знати історію створення своєї Батьківщини треба с самого початку. Таким чином, для ознайомлення із самим початком намагань створити суверенну державу, необхідно прочитати відомий твір народної творчості, а може і має свого власного автора — «Слово про похід Ігорів».
Паспорт твору «Слово про похід Ігорів»
Літературний рід: ліро-епос
Жанр: ліро-епічна героїчна поема (на думку деяких літературознавців, це повість, літописна повість).
Напрям (течія): орнаменталізм
Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея: заклик руських князів до єднання в боротьбі проти ворогів Руської землі; засудження князівських міжусобиць. Ідея виражена в «золотому слові» Святослава.
Особливості композиції «Слова…»: недотримання хронологічної послідовності в розповіді, розлогі високохудожні описи природи, авторські публіцистичні роздуми (автор перериває опис походу Ігоря й згадує минуле чи переноситься думкою в інші місця (Київ, Путивль) або ж розмірковує над причинами та наслідками подій, радить, веде суперечку тощо). Змістовно-композиційним центром твору є «золоте слово» Святослава.
Тематика твору «Слово про похід Ігорів»
Головною темою для написання твору «Слово про похід Ігорів» послугував невдалий поход новгород-сіверського князя Ігоря на половців, який відбувся у 1185 році.
Невідомий автор своїм твором намагався донести до майбутнього покоління важливість об’єднання народу задля боротьби проти спільного ворога. Єдність породжує силу, тож тільки об’єднавшись можна скинути гидоту з престолу, але на жаль у творі такого не було.
Поема наділена великою кількістю різних образів, які описують князів Руської землі. До речі, Руська земля вважається центральним образом твору.
До головних героїв твору «Слово про похід Ігорів» належать:
- Князь Ігор;
- Небіж Ігоря, рильський князь – Святослав Ольгович;
- Брат Ігоря, трубецький та курський князь – Всеволод Святославович;
- Половці – Овлур, Гзак та Кончак;
- Дружина Ігоря – Ярославна.
Яскравим образом поеми виступає все ж таки дружина Ігоря – Ярославна. Вона не знаходила собі місця після інформації про те, що руська дружина програла, а її коханого забрали у полон. Невідомий автор настільки яскраво зміг передати емоції жінки, яка готова на все заради свого чоловіка, бо це демонструється у спробах Ярославни достукатись до природи, до самого Бога через благання допомогти її чоловіку. Панування людяності, добра, любові до чоловіка та до власної Батьківщини – усе це увібрала у себе Ярославна.
Кожен читач особливо зробить власні висновки щодо твору, бо оминути його стороною – неможливо. Якщо уважно читати твір, то головним висновком щодо невідомого автора можна сказати – він патріот своєї власної держави. Об’єднавшись, князі все ж таки змогли б дійти якогось компромісу і захистити свою державу від ворогів.
Ідея та основна думка твору «Слово про похід Ігорів»
Головна ідея твору полягає в тому, аби закликати руських князів об’єднатись та спільними зусиллями винищити ворога на своїй землі. Якщо говорити дуже відверто, то така ситуація видніється в нашій державі і сьогодні, тож ще у 12 столітті, якийсь невідомий автор знав, що лише за допомогою спільного об’єднання можна буде одержати перемогу над злом.
Основна думка твору полягає у тому, що сила – це єдність. Так воно і є, бо поодинці дуже важко дійти якихось успіхів, особливо якщо ти борешся із якоюсь командою. Окрім цього провідною думкою виступає також твердження про любов до своєї країни через «золоте слово», саме ця любов зберігає єдність народу і допомагає йому виборювати свою свободу та вдало протистояти ворогу.
Композиція твору «Слово про похід Ігорів»
Композиція твору нараховує у собі всього 4 етапи, до яких входять наступні:
- Експозиція – Ігор зі своєю дружиною Ярославною готуються до військового походу, але під час їх зборів вони відчувають злі знаки;
- Зав’язка – тривалий бій князя Ігоря із половцями;
- Кульмінація – Руська дружина програє бій з половцями, через що Ігор потрапляє у полон; Під час тривалого бою гине Всеволод – брат Ігоря;
- Розв’язка – вдала спроба Ігоря втекти із ворожого полону.
Що означає назва твору «Слово про похід Ігорів»?
Назва твору «Слово про похід Ігорів» була використана через описані у цьому творі події. Руська дружина йде на запеклий бій із половцями, який відбувався 1185 року, тож якщо говорити об’єктивно, під час читання твору Ігор є центральною постаттю у творі.
Твір вражає не лише своєю цікавою композицією, яка взагалі не має хронологічних послідовностей, автор дуже широко описує красу природи і роздумує від свого імені. Попри усі ці особливості, невідомий автор зміг наділити твір лаконічними характеристиками кожного героя твору окремо, а різноманітність художніх засобів насичують текст настільки, що від нього неможливо потім відірватись. Цей твір повинен прочитати кожен для того, аби більш орієнтуватись у історії створення незалежної України.
Історична основа твору «Слово про похід Ігорів»
Автор поеми невідомий. Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимось із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші – незнатною людиною, вихідцем з Чернігово-Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. За іншою версією, твір написано не раніше кінця XVIII ст. і є майстерною стилізацією під давньоруські часи.
Невідомий автор розповідає про реальну історичну подію: похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р. Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів. Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі. Керуючись головним завданням (захист Руської землі), у 1183 р. великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід – вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р. Каялі.
Критика твору «Слово про похід Ігорів»
Давньоруська пам’ятка невідомого автора “Слово про похід Ігорів ” є перлиною критського ліро-епосу. У ній чітко прослідковується ідея єдності руських земель, засуджується егоїзм руських князів, їхні міжусобиці, розбрат, які призвели до поразки Ігоревого війська. Разом із тим автор захоплюється силою й мужністю князів, які готові полягти за землю Руську, підтримати її честь. Вражає не лише патріотизм автора, а і його висока поетична майстерність та ліризм.
Ліричний герой твору «Слово про похід Ігорів»
Основним у вступі є те, що оповідач (ліричний герой) переймається, як розповісти про похід Ігоря на половців — так, як це робив славетний співець Боян, чи по-сучасному? Головним героєм-образом паралельно із Ігорем стає земля Руськая. У творі дуже багато образів-символів, як-от чотири сонця (чотири князі), соколи (Ігор та його дружина), лихі віщування природи (попереджають Ігоря про недоречність походу на половців у цей час). Святослав — найстаріший грізний київський князь, що у своєму «слові» каже про необдуманість походу князів на половців. Однією з причин їхньою поразки є те, що колишні князі більше дбали про славу й багатство, а менше про рідну землю. Автор часто переносить нас з одного місця дії в інше, навіть уявне, чи в минувшину — це, а також староруська мова твору — особливості композиції.
