Найпочесніша літературна премія «За романи та оповідання, котрі містять у собі фантастику та реальність, що створили щедрий уявний світ, де відображаються життя та розбіжності латиноамериканського континенту» було присуджено Ґабріелю Ґарсію Маркесу, який написав відомий твір «Стариган з крилами».
Невеличке оповідання, яке розказує історію появлення справжнього ангела у невеликому селищі, який мав вигляд старого дідуся із величезними крилами. Він мав одяг, як у жебрака, невелику пучку сивого волосся та рот майже без зубів. Найдивнішим фактом для усіх читачів стане те, що на появу незнайомця місцеві мешканці ніяк не відреагували.
Паспорт твору «Стариган з крилами» Ґабріеля Ґарсія Маркеса
Автор – Ґабрієль Ґарсія Маркес
Жанр – оповідання. «Стариган із крилами» належить до напрямку магічного реалізму.
Рік видання – 1955 (вперше видано англійською 1972)
Тематика твору «Стариган з крилами» Ґабріеля Ґарсія Маркеса
Продемонструвати розлад взаємовідносин різних людей у сучасному суспільстві – ось головна тематика написання твору «Стариган з крилами». Для того, аби детально зрозуміти основний сенс написання твору, автор вирішує створити декілька образів, які влучно описують кожного героя.
Головні герої твору «Стариган з крилами» Ґабріеля Ґарсія Маркеса
Головними героями твору «Стариган з крилами» стають:
- Пелайо – місцевий мешканець, у подвір’ї якого згодом зявляється янгол;
- Елісенда – жінка Пелайо, отримувала по п’ять сентаво з кожного мешканця, хто хотів подивитись на нового гостя;
- Стариган з крилами – той самий загадковий головний герой, який опинився на подвір’ї Пелайо;
- Син – байдуже відреагував на появу янгола у своєму подвір’ї;
- Дівчина-павук;
- Падре Гонсага;
- Інші місцеві жителі рибальського селища.
Символіка твору «Стариган з крилами» Ґабріеля Ґарсія Маркеса
Окрім влучних образів, автор надав також деяку символіку, а саме таким героям як:
- Стариган із крилами – символізує божого посланця, знехтування вірою та уособлює природу;
- Син Пелайо та Елісенди – символізує жорстокість у хворому суспільстві;
- Жінка-павук – символізує деградацію людей;
- Пелайо та Елісенда – символізують прагматизм;
- Дощ – символізує необхідність духовного очищення навколишнього середовища;
- Морська стихія – символізує бурхливість та суперечливість людського життя;
- Морський вітер – символізує свободу;
- Селище – символізує модель суспільства.
Ідея написання твору «Стариган з крилами» Ґабріеля Ґарсія Маркеса
Духовне зцілення суспільства за допомогою постійних божих істин, які надходять до серця людини із янголом.
Ідея твору була вибрана саме така недарма, адже людство постійно забуває про існування янголів і знехтують їхньою допомогою у важкі часи. Сам твір «Стариган з крилами» має неабиякий вплив на почуття людини, адже має у собі реальні та міфологічні особливості. Головні герої, до яких приходить янгол постійно копирсаються у своїх справах і не надають перевагу духовному розвитку. Постійний дощ, який заважає подружжю, неочікувано приносить їм на подвір’я сивого дідуся із великими крилами.
Композиція твору «Стариган з крилами» Ґабріеля Ґарсія Маркеса
Більш детально розібрати твір можна лише за допомогою композиції твору, же кожна частина описана окремо. До композиції твору входять 5 частин, серед яких є:
- Експозиція – стариган з крилами з’являється на подвір’ї подружжя і «падає обличчям в багнюку»;
- Зав’язка – Після чисельних дискусій місцевого населення, вони вирішують, що до них завітав янгол і селять його у курник;
- Розвиток подій – Коли усім стало відомо про появу янгола, Пелайо – господар хатини, приходить до священика та повідомляє йому про диво церковних вищих осіб;
- Кульмінаційний момент – В останню зиму янгол тяжко хворіє, тож усі мешканці думали, що він скоро помре;
- Розв’язка – Проходить декілька часу і янгол виліковується, тож його крила стають ще міцнішими і він відлітає «у бік моря».
Проблематика твору «Стариган з крилами» Ґабріеля Ґарсія Маркеса
У своєму оповіданні «Стариган з крилами» автор Ґабріель Ґарсій Маркес порушує ряд важливих проблем сучасного суспільства. Сам автор виділяє п’ять основних проблем, які були описані впродовж твору.
Проблема №1 – Сенс людського буття – гроші не завжди є найціннішим, що має людина, її внутрішній світ значить для інших набагато більше, аніж їхні статки;
Проблема №2 – Абсурд, роз’єднання сучасного людства – кожна людина стає байдужою до оточуючих, що роз’єднує їх як єдиний вид на Землі, тож автор наголошує на тому, що добро полягає лиш в єдності людства та суспільних помислів;
Проблема №3 – Релігія і влада – автор дає зрозуміти читачам, що церква не допомагає людям відкрити очі і подивитись на сучасний світ реально, вона іноді власноруч наставляє людство на жорстокий, бездуховний та байдужий шлях;
Проблема №4 – Лише сама людина несе повну відповідальність за свої слова та вчинки – об’єктивно оцінити себе та навколишнє середовище, вміти боротись із злими намірами та жорстоким відношенням людей один до одного, а також об’єднання суспільства та вирішення важливих проблем суспільними зусиллями;
Проблема №5 – Батьки та діти – взаєморозуміння старшого та молодшого покоління завжди виступає ключовою проблемою у багатьох творах, адже лише вміння оцінити ситуацію справедливо допоможе людству зберегти спокій і уникнути жорстоких намірів.
Своїм твором автор хотів продемонструвати те, що якщо суспільство не схаменеться, то його очікують великі неприємності.
Художні засоби твору «Стариган з крилами» Ґабріеля Ґарсія Маркеса
В оповіданні «Стариган із крилами» фантастичне і реальне органічно поєднані в цілісний художній світ. Головним художнім засобом, який забезпечує вірогідне сприйняття неймовірного, — це точний і детальний, часом навіть фізіологічний, опис подробиць. Використання реалістичних прийомів для зображення фантастичного має переконати читача, що все зображене справді відбувалося і автор-куентерос лише чесно переповів історію.
