«Страшні слова, коли вони мовчать»: аналіз, проблематика та паспорт твору Ліни Костенко

«Страшні слова, коли вони мовчать»: аналіз, проблематика та паспорт твору Ліни Костенко Література

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» — знайомі слова чи не правда? Зворушлива поезія, яка надихає творити мільйони людей – «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліни Костенко. Багато авторів, які намагаються творити і створювати все нові й нові шедеври літератури, зустрічаються з певними труднощами у написанні, саме це і демонструє вірш Ліни Костенко.

Взагалі поетеса є однією із найкращих в українській літературі, бо саме вона створила безліч творів, які після першого прочитаного рядку дають змогу вглибитись у зміст, тематику та ідею твору. Неймовірні рядки такого глибокого твору, як «Страшні слова, коли вони мовчать» не можуть залишитись без уваги. Велика поетеса-шістдесятниця змогла надати лаконічному тексту дуже глибоко значення. Окрім того, що твори мають зміст, вони ще й дуже красиві.

Паспорт твору «Страшні слова, коли вони мовчать» — Ліни Костенко

  • Автор – Ліна Костенко (шістдесятниця)
  • Рік написання: 1977.
  • Збірка: «Над берегами вічної ріки».
  • Рід – лірика
  • Вид лірики: філософська.
  • Жанр “Страшні слова, коли вони мовчать”: ліричний вірш.
  • Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.
  • Тема: слово в житті людини, сутність поезії.
  • Ідея — показати силу слова: «Людині бійся душу ошукать».
  • Провідний мотив: роль митця в житті суспільства, значення слова в житті людини, сутність поезії.
  • Віршовий розмір: ямб.
  • Тип римування: перехресне.
  • Художні засоби: епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза — (краса й потворність, асфальти й спориші) тощо.
Цікаво:   «Ляльковий дім»: аналіз, проблематика та паспорт твору драматурга Генріка Ібсена

Тематика твору «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліни Костенко

Головною темою для написання твору «Страшні слова, коли вони мовчать» послугувало значення поезії та її суть у житті кожної людини. Як відомо кожній людині, ми щодня стикаємося із різними творами, новими поетами, авторами багатьох енциклопедій і фантастичних книжок. Але, якщо бути чесними, мало хто думає про те, у який спосіб писались великі твори української та зарубіжної літератури.

Про складність написання нового вірша свідчать наступні строки: «бо всі слова були уже чиїмись». Багато людей стикаються із тією проблемою, що кожна людина вже повторювала слова мільйони разів, писала вірші схожі один на одного, проте не Ліна Костенко. Вона намагалась донести до людей те, що саме ваші думки, ваші власні слова – це неповторна краса для літератури. «Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше» — це строки, які дають можливість зрозуміти сенс того, що слів настільки багато, але не всі їх можна використовувати.

Кожен автор намагається підібрати певні слова під час написання майбутнього шедевру, але усі вони чимось схожі між собою. Все це трапляється тому, що думок багато, проте завдяки стереотипам і певним правилам – вони усі між собою чимось схожі.

Ідея твору «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліни Костенко

Головною ідеєю для написання вірша «Страшні слова, коли вони мовчать» стала думка про утвердження вислову «поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Кожен із нас хоча б раз стикався із тим, що як громадяни, так і впливові люди в багатьох ситуаціях не можуть знайти певних слів для висловлення власної думки. Це трапляється далеко не через те, що у них немає слів, бо їх дуже багато, а через їх неспроможність переступити через стереотипи і висловити думку саме так, як вважають вони, а не суспільство. Ліна Костенко вирішила використати філософську лірику та порозмислити над тим, який внесок робить поезія у життя кожної людини. Безсумнівно, вона змогла донести свою думку через невеликий вірш, який вивчили напам’ять вже десятки тисяч учнів і кожен із них розуміє його по-своєму.

Цікаво:   «Чи не той то хміль»: аналіз, проблематика та паспорт пісні

Поетеса завжди пише такі твори, які можна гордо сказати «Шедевр». Вона використовує художні тропи, які неможливо порівняти ні з яким іншим. Кожен вірш – неповторний, дорогоцінний та унікальний внесок для української літератури.

Художньо-стильові особливості твору «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліни Костенко

Кожен митець несе велику відповідальність за свій культурний внесок у майбутню спадщину будь-якої країни. Це відбувається тому, що його твори будуть потім читати, аналізувати, прислуховуватись та нести його думку вздовж певного проміжку часу. Поетеса Ліна Костенко вважає, що поезія – це щось неперевершене для кожного митця, для кожної людини. Зовсім неважливо, вдалий вийшов твір чи ні, він – шедевр. Автор вкладає велику кількість власних думок, переживань та емоцій, тож зневажати митців не варто. «Поезія – це завжди неповторність» — ці слова давно вже використовуються у якості афоризмів. Митці проходять настільки важкий шлях під час написання твору, бо їм доводиться шукати слова, вони творять, вони вкладають зусилля, час та власні думки, а це – дуже дорого коштує.

Цікаво:   «Гобсек»: аналіз, проблематика та паспорт твору Оноре де Бальзака

Що означає назва твору «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліни Костенко

Твір-роздум великої поетеси-шістдесятниці несе у собі глибокий зміст. «Страшні слова, коли вони мовчать» — це перша строфа, яка є смислової впродовж усього твору. Людей мільярди у всесвіті, а слів ще більше, проте кожен митець повинен вимовити деякі із них вперше. Ліна Костенко – це поетеса, чиї вірші торкаються душі настільки глибоко, наскільки тільки можна уявити. Її поезії мають особливі теми, ідеї та мотиви.

За допомогою зовсім нового твору, поетеса вдало закодувала власне розуміння значення «слова» в житті кожної людини і суспільства в цілому. Вона запевняє, що митець – це людина, яка повинна вибирати слова обережно і ставитись до своєї роботи з особливою відповідальністю.

Історія написання твору «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліни Костенко

Філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осердям уваги.

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий