Творчий спокій – це саме те, що потрібно будь-якому письменнику, митцю, будь-якій людині, яка робить великий внесок у збагачення культурної спадщини. Постійні набіги різних думок, вічні проблеми зі знаходженням тієї «музи», яка буде надихати митця на створення нового.
Якщо подумати глибше щодо цього, то можна дійти висновку, що талановита людина постійно шукає собі все нові й нові заняття, не може всидіти на місці, через що може поступово втрачати гармонію із собою і внутрішній спокій, який допомагає їй працювати над собою.
Кожна людина має право на помилку, але аби цього не припускатись, необхідно навчитись жити в гармонії із самим собою, про що і написав відомий український поет Євген Плужник у своєму пейзажному творі «Вчись у природи творчого спокою».
Паспорт твору «Вчись у природи творчого спокою» Євгена Плужника
Автор – Євген Плужник
Збірка – “Рання осінь”
Рік написання: 1927
Літературний рід – лірика
Жанр: вірш
Лірика – пейзажна
Напрям – неокласицизм
Тема: Возвеличення краси природи і гармонії людської душі, внутрішньої урівноваженості і зрілості людини
Ідея: Заклик шанувати природу
Головна думка – людині притаманно сумніватися, помилятися. Тому і потрібно вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями.
Провідний мотив вірша — гармонія людини й природи.
Віршований розмір: ямб
Римування: перехресне
Тематика твору «Вчись у природи творчого спокою» Євгена Плужника
Оспівати красу навколишнього середовища, гармонія людської душі, внутрішня урівноваженість і зрілість людини – головні теми, які возвеличив письменник Євген Плужник у своєму творі «Вчись у природи творчого спокою».
Кожна із цих тем розповідає дещо своє, наприклад, краса природи завжди привертає увагу багатьох поетів, бо саме завдяки її краси письменники знаходять у собі певний поштовх для написання майбутнього цікавого твору.
Гармонія людської душі – це те, чого іноді усім бракує. Через постійні набіги величезних проблем, які нам важко розібрати, а також через постійні думки, які стосуються різних сфер життя. В такий момент усе перестає радувати людину, вона починає «скитатись по світу» у пошуках власної гармонії, аби не з’їхати з ґлузду остаточно. Внутрішня урівноваженість людини – це одна із основних ознак здорової людини, адже саме завдяки чіткому розумінню всіх подій і сприймання ситуації із холодним розумом – це велике досягнення. Зрілість людини також відіграє досить вагому роль під час написання шедеврів для людства, адже зріла людина більш точно і менш емоційно зможе передати основний зміст твору, використовуючи прості слова, але ті, які запам’ятаються назавжди.
Ідея та головна думка написання твору «Вчись у природи творчого спокою» Євгена Плужника
Головною ідеєю для написання твору «Вчись у природи творчого спокою» Євгена Плужника став заклик автора любити та шанувати навколишній світ. Усе, що нас оточує здатне приносити вагомий внесок у реальне та творче життя кожного.
Головна думка твору полягає в тому, аби людина перестала сумніватись у власних досягненнях і завжди пишалась тим, що вона зробила. Маленьке діло породжує велику справу, а прислухатись до свого серця – найголовніше, що повинна робити кожна людина.
Сумніви ніколи не призведуть до чогось гарного у людському житті, бо сумніви породжують у серцях небезпеку та невпевненість у своїх намірах, але якщо людина навчиться бути і сприймати ситуацію так, як і природа – усе стане набагато простіше і не буде бажання відійти від думки про створення чогось нового.
Образи твору «Вчись у природи творчого спокою» Євгена Плужника
Для створення більш точного твору, який зможе надихнути людину на знаходження гармонії – це символічні образі, які присутні у творі. До таких образів входять:
- Вересневий день;
- Озеро, поросле осокою;
- Південь;
- Журавлі;
- Осіння пора.
Журавлі у вірші «Вчись у природи творчого спокою» символізують мудрість, бо саме вони живуть у гармонії із природою та завжди прислухаються до неї.
Окрім символічного образу журавлів, твір містить образ осені, який символізує зрілість людської душі. Філософська думка про внесок природи у людське життя є провідною у вірші «Вчись у природи творчого спокою», адже якщо уважно проаналізувати більшість художніх творів, то можна побачити, що кожен із нас описує певну пору року, її особливості та сильні сторони. Письменники захоплюються красою української природи і вважають за обов’язок описати це, аби ті, хто не звик бачити маленькі нюанси та деталі, зрозуміли, що іноді це дуже потрібно.
Художні засоби, які були використані під час написання твору «Вчись у природи творчого спокою» Євгена Плужника
До художніх тропів, які були використані у творі «Вчись у природи творчого спокою» відносяться:
- Епітети – визнані взірці, творчий спокій, вересневий день;
- Порівняння – як від озер, порослих осокою;
- Інверсія – дні вересневі (а правильно вересневі дні);
- Риторичні питання – Хто твоїй науці допоможе на певний шлях ступити за манівців?;
- Звукопис – Євген Плужник використовує цей засіб у першій строфі, який допомагає відтворити звукову наповненість та плинність вересневої картини.
Гармонія із собою, спокійний стан, як у природи – це одні із ключових моментів для тих, хто займається творчими справами. Лише тоді, коли надихає муза, а душа живе в гармонії і з людиною, і з природою – будь-яка думка обов’язково здійсниться. Оскільки Євген Плужник наголошує на тому, що варто сприймати і шанувати природу, сам письменник вважає її одним із тих способів, який допомагає налагодити внутрішній стан людини.
Історія написання твору «Вчись у природи творчого спокою» Євгена Плужника
Вірш був написаний у 1927 році. На той час автор боровся з туберкульозом. Хвороба змусила поета переоцінити своє життя. Він зрозумів, що все минає, а природа є завжди і потрібно жити з нею в гармонії.
Ліричний герой твору «Вчись у природи творчого спокою» Євгена Плужника
Це мудра та спокійна людина, філософ. Він роздумує про два начала буття: людину та природу.
«Вчись у природи творчого спокою»
Вчись у природи творчого спокою
В дні вересневі. Мудро на землі,
Як від озер, порослих осокою,
Кудись на південь линуть журавлі.Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?
