«Засвіт встали козаченьки»: аналіз, проблематика та паспорт пісні Марусі Чурай

«Засвіт встали козаченьки»: аналіз, проблематика та паспорт пісні Марусі Чурай Література

Наймелодійніша мова світу усе частіше і частіше радує український народ та іноземних громадян своєю неперевершеністю. Оскільки найкраща мелодійність саме в нашій мові, то звісно, що написання пісень на той час було найліпшим заняттям, а особливо для відомої піснярки Марусі Чурай.

Дівчина, яка підкорила серця мільйонів своїми піснями про козаків, про Україну і т.д. Її пісні співає народ протягом десятиліть, століть, бо її талант не був схожий ні на один, який красувався в українській літературі. Якщо говорити об’єктивно, то більшість її пісень була спрямована саме на підняття козацького духу. Проте зараз вони використовуються майже і з тим же наміром, але для підняття духу всієї України.

На жаль, пройшло дуже багато часу з моменту, коли Маруся Чурай була ще жива, тому ніякої біографії про неї не можна сказати і бути впевненим на 100 відсотків. Не дивлячись на те, що неможливо було дізнатись автора пісні, тому їх просто називали «народними», пісні Марусі Чурай існують всюди.

Одна із тих пісень, яка підіймала дух український козаків – «Засвіт встали козаченьки». Усі події у творі відбуваються у період з 16-17 століття, біля дому козака, якого проводжають в поход.

Паспорт твору «Засвіт встали козаченьки» Марусі Чурай

Автор пісні – це легендарна піснярка з Полтави Маруся Чурай.

Рік написання – 1650-ті

Жанр: літературна козацька пісня.

Напрям – романтизм

Тема: зображення прощання козака з ріднею перед походом.

Ідея: уславлення козаків, для яких обов’язок перед Батьківщиною є вищим, ніж сімейне щастя. Возвеличення подвигу матерів та дівчат у розлуці з дорогими людьми.

Основна думка: захоплення патріотизмом козаків й подвигом матерів та коханих у розлуці з
дорогими людьми.

Віршовий розмір – семистопний хорей

Цікаво:   «Всякому місту звичай і права»: аналіз, проблематика та паспорт твору Григорія Сковороди

Римування – паралельне

Тема твору «Засвіт встали козаченьки» Марусі Чурай

Прощатися із рідними під час будь-яких обставин важко, а особливо важко, якщо ти розумієш, що йдеш захищати свою країну та свою свободу. Маруся Чурай написала цю пісню, використовуючи тематику прощання українського хлопця-козака зі своєю ріднею, перед особливим для нього походом.

Завдяки тому, що твір не містить великої кількості символів та образів, зрозуміти хто є хто дуже легко. Тож до образів пісні «Засвіт встали козаченьки» Маруся Чурай віднесла:

  1. Козак, який прощається зі своїми рідними;
  2. Маруся – кохана дівчина козака;
  3. Мати, яка проводжає і слізно оплакує свого сина;
  4. Вороненький кінь;
  5. Сонце та місяць.

Кожний образ дуже чітко промальований, тож з найперших рядків пісні можна побачити, що дівчина Маруся слізно оплакує свого коханого і не хоче відпускати його в похід. Козак, у свою чергу всіляко намагається заспокоїти своїх рідних дівчат, проте чи є насправді у нього спокій на душі… Навряд-чи.

Мати ж слізно проводжає свого сина, прохає його про повернення додому через місяць, а козак натомість сумнівається, бо кінь його щось спіткається на порозі.

Ідея та основна думка пісні «Засвіт встали козаченьки» Марусі Чурай

Головною ідеєю для написання твору став життєвий обов’язок кожного чоловіка – захищати свою рідну землю, навіть якщо це буде коштувати йому життям. Маруся Чурай оспівує та уславлює саме козаків, бо впродовж довгих літ вони зберігали спокій в Україні, вбивали окупантів та жертвують своїм життям і сімейним щастям.

Окрім цього, піснярка також оспівала ідею возвеличення подвигу дівчат, які попри усі сумніви все одно дочекаються свого коханого із походу і будуть жити щасливо. Ця тема актуальна і сьогодні, особливо для тих, чиї хлопці вчаться або служать в армії, задля захисту домівок усього українського народу.

Що стосується основної думки, то Маруся Чурай в цілому захоплюється патріотизмом українського народу, козаків, які боронили свої землі, а також її захоплення переходить на дівчат, матерів і сестер, які постійно чекають на своїх дорогих людей.

Цікавим фактом цього твору є використання його у опері «Тарас Бульба», а Микола Лисенко, відомий український композитор, взяв музичну тему пісні за основу цієї опери.

Цікаво:   «Два кольори»: аналіз, проблематика та паспорт твору Дмитра Павличка

Художні особливості, використані у «Засвіт встали козаченьки» Марусі Чурай

Епітети: «ясні очі», «мати… слізко проводжає», «кінь вороненький».

Повторення: перший і останній куплети.

Метафори: «Стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала».

Звертання: «Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку».

Риторичні оклики: «Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!».

Риторичне запитання: «Щоб чужая дитиночка За рідною стала?».

Композиція пісні «Засвіт встали козаченьки» Марусі Чурай

Композиція твору поділяється на 5 частин, до яких входять:

  1. Експозиція – хлопець збирається у похід, рано вранці всі повставали;
  2. Зав’язка – Маруся слізно плаче та благає його не їхати, а козак її заспокоює;
  3. Розвиток дії – Мати благає сина скоріше повертатись додому, проте впевненість козака у повернені на Батьківщину пропадає після того, як його кінь спіткнувся у воротах;
  4. Кульмінація – Жалобні сльози матері на її таке життя, козак намагається її заспокоїти і просить у разі чого прийняти Марусю як свою доньку;
  5. Розв’язка – козак виїжджає в похід.

Маруся Чурай – це вічна Сучасниця для українського народу, яка чітко описала весь патріотизм та жагу до постійної перемоги. Піснярка вклала не просто героїзм у кожну свою пісню, вона вклала свою власну душу та намагалась донести до людей, що ніжність, вірність, свобода думок і прагнення жити в мирі і злагоді – це саме ті цінності, які повинні бути у будь-якої нації протягом усього її існування.

Пісні Марусі Чурай відображають радість і смуток, щастя і трагедію всього українського народу. Відома пісня «Засвіт встали козаченьки» стала не звичайною картиною опису чергового походу козака, а картиною, яка наповнена різноманітними настроями та позиціями. Символічні образи сина, матері, коханої та вірувань, допомогли Марусі створити цікаву драму, яка подобається людям.

Історія написання пісні «Засвіт встали козаченьки» Марусі Чурай

Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги.

Цікаво:   «Чари ночі»: аналіз, проблематика та паспорт твору - Олександр Олесь

У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня по будована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.

Музичну тему пісні “Засвіт встали козаченьки” визначний український композитор Микола Лисенко взяв за основу увертюри до опери “Тарас Бульба”.

Ліричний герой пісні «Засвіт встали козаченьки» Марусі Чурай

Пісню побудовано у формі діалогу. Твір передає тривогу героїв і передчуття недоброго, адже кінь вороненький В воротях спіткнувся. Непокоїться козак ще й тому, що залишає вдома кохану дівчину. Він просить матір турбуватися про неї. У пісні ліричний герой не тільки розповідає про прощання козака з матір’ю, а й висловлює своє ставлення до події. Він уболіває за майбутнє козака, але йому шкода й дівчини, що розлучається з коханим, він намагається розрадити її. Остання строфа звучить оптимістично:

Ой не плачте, не журітесь,

В тугу не вдавайтесь:

Заграв мій кінь вороненький Назад сподівайтесь!

Текст пісні «Засвіт встали козаченьки» Марусі Чурай

Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає.

— Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!

— Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,
Бо все в божій волі,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі!

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating / 5. Vote count:

No votes so far! Be the first to rate this post.

Оцените статью
Добавить комментарий